Чорнухинський район

Версія для друкуВерсія для друку

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОН

 Район утворено 7 березня 1923 року. Чисельність населення – 11 938 осіб (на 01.08.2013). У районі 42 населених пункти (1 селище міського типу i 41 село), підпорядкованих 1 селищній i 12 сільським радам. Площа району – 682 км2.

 Районний центр – селище міського типу Чорнухи. Відстань до м. Полтави – 181 км, м. Києва – 196 км.

 Чорнухинський район межує з Лохвицьким, Пирятинським, Лубенським районами Полтавщини і Варвинським районом Чернігівської області.

 Чорнухинський район Лубенського округу утворено 7 березня 1923 р. В склад району входило 20 сільських рад з населенням 43 359 чоловік. З 1932 року район був у складі Харківської області, а з 1937 р. – у складі Полтавської. В зв’язку з укрупненням в 1962-1966 рр. територія Чорнухинського району входила до Лохвицького, Пирятинського та Лубенського районів. Район було відновлено Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 р.

 Район розташований в межах Полтавської рівнини, у Лівобережно-Дніпровській фізико-географічній провінції, у межах Придніпровської низовини, у лісостеповій зоні, що вдало поєднує красу українського лісу і безмежні простори широких степів.

 Надра району багаті на корисні копалини: природний газ, нафту, пісок, глину, кам’яну сіль, торф, буре вугілля. По території краю протікають річки Суха Лохвиця, Удай (притока Сули), Многа (притока Удаю), Артополот (притока Многи). Ґрунти – переважно чорноземні. Ліси (дуб, ясен, липа, клен, береза, тополя та ін.) займають 10,0 тис. га. Район має прекрасні природні рекреаційні ресурси, площа заповідного фонду району становить 2 753 га.

 В районі налічується 93 пам’ятники археології, архітектури, історії та мистецтва, що охороняються державою, працюють музеї на громадських засадах: Вороньківський народний історичний (с. Вороньки) та Мокиївський історичний (приміщення школи, с. Мокиївка).

 Горлова гора – місце подорожей малого Григорія Сковороди (с. Кізлівка). Дубова діброва, висаджена до 300-літнього ювілею філософа (с. Ковалі).

 Провіантський склад – пам’ятка архітектури ХІХ ст. Церква Різдва Богородиці. Народний історичний музей (с. Вороньки).

 Замкова гора – пам’ятка археології VI-XIII ст.ст. н.е. Ранньослов’янський період на Чорнухинщині представлений рядом поселень, городищ та могильників, які розміщені неподалік річок. Одне з найбільш вивчених поселень цього періоду є городище та могильник в урочищі «Замок», датоване VI-XIII ст.ст. н.е. Висота гори дозволяла добре проглядати місцевість у трьох напрямках – північному, східному і південному. Загальна довжина городища близько 500 м. Воно було добре укріплене, але під час монголо-татарської навали ХІІІ ст. зазнало руйнувань (с. Городище).

 Будинок, у якому відбулося останнє засідання Південно-Західного фронту, також розташований у с. Городище.

 Урочище «Вали» – городище скіфського часу, біля с. Сухоносівка. На межі нашої ери територію Чорнухинщини заселяли племена скіфів-землеробів. Свідченням тієї епохи є городища, що залишилися на території району. За 2 км на північний захід від села Сухоносівка, в урочищі «Вали», розташоване городище скіфського часу. Його площа 10 га, огороджена земляними валами та ровами, які служили для захисту жителів городища від зовнішніх ворогів. Міститься городище на третій терасі лівого берега долини річки Удай. Воно виявлене у 1903 році істориком, нашим земляком Л.В. Падалкою та досліджувалося у 1946 році археологами Ф.Б. Копиловим та В.А. Іллінською. Рішенням виконкому Полтавської обласної ради народних депутатів за № 523 від 10.12.1970 городище взято під охорону (околиця с. Сухоносівка).

 Урочища «Замок» та «Вали» мають не тільки багате історичне минуле, а й надзвичайно мальовничий куточок природи Чорнухинщини, де вдало поєднані різні типи рельєфів, різнобарв’я лісової рослинності та безкраї простори річкових долин і степів. Ці археологічні пам’ятки охороняються законом.

 Ландшафтний заказник місцевого значення «Монастирище», на місці Красногорівського Чорнухинського монастиря, біля с. Сухоносівка. На початку ХVIII ст. в урочищі Красногорівка на лівому березі річки Удай було відкрито Красногорівський Чорнухинський монастир, який проіснував до кінця століття і мав політичний вплив на духовне життя краю. В наш час на місці монастиря організовано ландшафтний заказник місцевого значення «Монастирище» з метою збереження унікального рослинного і тваринного світу мішаного лісу. Органічне поєднання історичної пам’ятки Сухоносівського городища «Вали» і перлини природи – ландшафтного заповідника «Монастирище» утворює унікальний комплекс, де поодинокі кремезні дуби надійно охороняють таємниці минулих років, а туманна далечінь, що відкривається з гори, будить уяву і фантазію.

 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Червонобережжя» – з унікальним природним комплексом широколистяних, мішаних лісів та заболочених знижень в заплаві р. Удай з різноманітним рослинним і тваринним світом. Крім того, на території Чорнухинщини розташовано 7 природоохоронних об’єктів місцевого значення (околиця с. Курінька).

смт Чорнухи

 Точна дата заснування невідома. Є припущення, що Чорнухи, як фортеця для захисту від печенігів та половців, були засновані ще за часів Київської Русі. Географічні координати Чорнух: 50о16" п.ш., 37о57"с.д.(G). Розташовані за 2,5 км від автотраси «Київ–Суми» і за 35 км від залізничної станції Пирятин. Відстань від смт Чорнухи до Полтави шосейними дорогами 184 км., до столиці України – 180 км.

 У лютому 1971 року населений пункт одержав статус селища міського типу.

 Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, де відвідувачі мають змогу ознайомитися з життям великого філософа, його творчістю, а меморіальна садиба його батьків дасть уяву про умови, в яких пройшло дитинство майбутнього просвітителя. Ювілейна дубова алея, висаджена до 250-річчя від дня народження філософа, знаходиться неподалік. Відтворена з 1972 року на основі документальних джерел садиба видатного філософа складається з батьківської хати – типового будинку малоземельного козака, клуні, комори, криниці-журавля. Уся територія меморіального комплексу обнесена тином з вербової лози.

 «…Ах, долини, балки, і могили й пагорки!» (Г.С. Сковорода). Улюблені місця чорнухинського філософа – Рокитянська гора.

 До плеяди найвідоміших уродженців Полтавщини по праву належить мандрівний філософ XVIII ст., «український Сократ» Г. Сковорода, який народився 3 грудня 1722 р. (за н.с.) у містечку Чорнухи на Полтавщині в козацькій родині Сави і Пелагеї Сковороди. Дитинство малого Григорія пройшло серед квітучих садів, дубових гаїв, вишневих левад і росяних долин краю. Пишався Сава Леонтійович і успіхами свого сина у навчанні в церковно-приходській школі, заспівати краще за Григорія в церкві чи на криласі Красногірської Чорнуської пустині не міг ніхто. Часто зустрічав і проводжав кобзарів малий допитливий Гриць, а проїжджі чумаки подарували Грицеві сопілку, на якій він самотужки навчився грати, та ще й дуже вправно.

 У 1734 році, за проханням самого Григорія, батько відправив його продовжити навчання в Києво-Могилянській академії. В 1742 році в Петербурзі проживали співаки, і він був відібраний до придворної хорової капели. В 1745 році Г.С. Сковороді трапилася нагода відвідати Європу в складі Токайської місії. З 1751 року розпочалася педагогічна діяльність Григорія Савича в Переяславському колегіумі, де він став учителем поетики. Майже 6 років Сковорода був домашнім учителем сина багатого поміщика Степана Томари. Але через рік він повернувся до стін колегіуму викладачем синтаксеми і грецької мови, в 1768 році – вчителював у Харківському колегіумі.

 З 1769 року він подорожує Україною і, частково, – Росією. Та улюбленим краєм вважає Слобожанщину, яку він називає рідною тіткою, бо матір’ю назавжди залишається Полтавщина.

 Свій останній притулок на Слобожанській землі, що так нагадувала милу серцю Чорнухинщину, Григорій Савич знайшов в селі Пан-Іванівка в маєтку свого друга, поміщика А. Ковалевського, 9 листопада 1794 року. Згідно з останньою волею філософа, він був похований у парку біля улюбленого дуба. На могилі – епітафія, яку склав особисто: «Світ ловив мене, але не спіймав».

 Цікавим об’єктом є Чорнухинська земська трикомплектна школа, збудована 1913 р. за проектом архітектора Опанаса Сластьона, прикрашена цегляними орнаментами і пластичною баштою та дахом. У передреволюційні роки в колишньому Лохвицькому повіті було споруджено (за приблизними підрахунками) понад 110 земських шкіл. Лохвицький повіт включав 15 волостей. Теперішній Чорнухинський район розміщений на території колишніх Білоусівської, Вороньківської, Мокиївської та Чорнухинської волостей.

 Міністерська початкова школа, яка була відкрита в 1903 році, слугувала для отримання підвищеної елементарної освіти, була двокласною і передбачала 5-річний курс навчання.

 Меморіальний комплекс загиблим у Великій Вітчизняній війні «Скорботна мати» розташований у Центральному парку, Пам’ятний знак жертвам голодомору та політичних репресій «Курган скорботи» – у Комсомольському парку.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Назва

Адреса

Телефон

Чорнухинська районна державна адміністрація

смт Чорнухи, вул. Леніна, 30

(05340) 5-14-44

Чорнухинська районна рада

смт Чорнухи, вул. Леніна, 30

(05340) 5-17-72

Сектор культури і туризму Чорнухинської РДА

смт Чорнухи, вул. Леніна, 30

(05340) 5-11-91

Центральна районна лікарня

смт Чорнухи, вул. Мележика, 2

 

Автостанція «Чорнухи»

смт Чорнухи, вул. Радянська, 59

(05340) 5-22-40

МУЗЕЇ ТА ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Чорнухинський літературно-меморіальний музей та пам’ятник Г.С. Сковороди

смт Чорнухи, вул. Леніна, 45

(05340) 5-14-73

2.

Галерея мистецтв

смт Чорнухи, вул. Леніна, 34

 

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Кафе «Копійка»

смт Чорнухи, вул. Радянська, 5

(0540) 5-10-41

2.

Кафе «Зустріч»

смт Чорнухи, вул. Мележика, 23а

(050) 999 58 32

3.

Кафе «Доміно»

смт Чорнухи, вул. Леніна, 26

(0540) 5-13-35

4.

Кафе «Вікторія»

смт Чорнухи, вул. Базарна, 4

(0540) 5-10-08

5.

Кафе «Наташа»

с. Мелехи

(0540) 5-33-44

6.

Кафе «Мелза»

с. Мелехи

(066) 444 02 43

7.

Кафе «У Саду»

с. Пізники

(0540) 5-39-46

КУЛЬТОВІ СПОРУДИ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Спасо-Преображенська церква

с. Городище (Мелехівська с/рада)

(05340) 5-32-11

2.

Церква Різдва Богородиці

с. Вороньки

 

 

Наверх ↑