Кобеляцький район

Версія для друкуВерсія для друку

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОН

 Район утворено у 1923 р.

 Район має площу 1 823 км2. Населення – близько 43,5 тис. чол., районний центр – м. Кобеляки з населенням близько 10 тис. чол.

 У районі 1 міська рада, 26 сільських і 1 селищна ради, що об’єднують 99 населених пунктів. Місто Кобеляки знаходиться на відстані 70 км – від м. Полтава, 110 км – від м. Дніпропетровськ, 360 км – від м. Київ.

 З ним межують: Новосанжарський, Решетилівський, Козельщинський, Кременчуцький райони Полтавської області, Онуфріївський район Кіровоградської області, Верхньодніпровський, Петриківський, Царичанський райони Дніпропетровської області.

 Кобеляцький район розташований у лісостеповій та степовій природних зонах південної частини Полтавської області.

 На території Кобеляцького району виявлено 123 види рідкісних рослин, 25 з них занесені до Червоної книги України, 98 – до регіонального списку, 6 – включено до Червоного Європейського списку.

 Зустрічається більше 240 видів наземних хребетних тварин, у тому числі 180 видів птахів, 42 – ссавців та 10 земноводних. 64 види, або 27 %, є рідкісними, із них до Європейського Червоного списку занесені 6 видів, Червоної книги України – 17, регіонального списку – 48. Вони репрезентують водно-болотний (25), лісовий (24) та лучно-степовий (25) фауністичні комплекси. Ворсклянський екокоридор водно-болотні угіддя пониззя р. Ворскла, острови та Дніпродзержинське водосховище, акваторальні екосистеми – міграційні шляхи численних перелітних видів птахів.

 Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» створено у 2002 році. Розташований в пониззі р. Ворскли від Лівобережної та Правобережної Сокілки до Дніпродзержинського водосховища, включаючи долину р. Ворскла, її заплаву, тераси, ряд островів в гирловій частині, акваторію частини Дніпродзержинського водосховища. Площа – 23,2 тис. га.

 Знаходиться у користуванні Вільхуватської, Орлицької, Радянської, Лучківської, Світлогірської сільських рад, Кишеньківського та Новоорлицького лісництв Кременчуцького держлісгоспу, Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів, Полтавського національного педагогічного університету.

 Пониззя р. Ворскли – природний регіон півдня Полтавського краю, який донині зберігся в найменш порушеному стані. Історичні фактори, що сприяли формуванню його сучасних геоморфологічних, гідрологічних, ландшафтних особливостей, обумовили значну різноманітність біогеоценозів із багатим рослинним і тваринним світом. Тому створення тут значного за площею заповідного об’єкту – РЛП «Нижньоворсклянський»,- дозволило забезпечити, насамперед, цілісність охорони природних комплексів регіону.

 Створенню передували багаторічні різнопланові дослідження. У 90-ті роки минулого сторіччя за участі науковців Полтавського педуніверситету та Інституту ботаніки НАНУ в гирлі р. Ворскла було створено систему заказників, у тому числі п’ять – місцевого значення і один – загальнодержавного («Лучківський»). Узагальнення існуючих даних та аналіз отриманих результатів сучасних комплексних досліджень засвідчили, що пониззя р. Ворскла характеризується найвищими показниками ландшафтної та біологічної різноманітності серед інших регіонів Полтавщини.

 До складу РЛП увійшли ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Лучківський» (1 620 га, зберігши свій статус), 5 заказників місцевого значення на островах у гирлі р. Ворскла: ландшафтні «Вільховатський» (452 га), «Вишняки» (1 405 га), «Крамареве» (217 га), «Пелехи» (452 га), ботанічний «Новоорлицькі кучугури» (672 га) та заповідне урочище «Сокільське» (243 га) на лівому березі р. Ворскла.

 Ботанічний заказник «Драбинівка» також знайомить з куточками чарівної природи.

 Кобеляччина – благословенний край з глибоким історичним корінням, багатим на події сьогоденням та чарівною природою.

м. Кобеляки

 Перша письмова згадка про населений пункт Кобеляки дійшла до нас завдяки картам, складеним І. Данкертом у 1620-1636 рр. та Ф. Девітом у 1632 році. На мапі французького інженера Боплана, зробленій у 1630-1646 рр., поселення «Kobilak» позначено умовним значком, як нове місто. Водночас із його заснуванням виникла Кобеляцька фортеця. Розташована на мисоподібному пагорбі на правому березі Ворскли, вона була важливим опорним пунктом на шляху татарських нападників. У середині фортеці були споруджені три дерев’яні церкви, будівлі сотенних і міських установ, торговельні ряди, школа, шпиталь, громадські і приватні двори.

 У 1648 році – Кобеляки сотенне містечко. У 1660-1668 роках в Кобеляках налічувалося дві сотні козаків.

 З 1765 року територія Кобеляцького краю була віднесена до Катерининської провінції Новоросійської губернії (з 1796 року – Чернігівської, а з 1797 р. – Малоросійської губернії).

 27 березня 1803 року, через рік після виникнення Полтавської губернії, у її складі було утворено Кобеляцький повіт з центром у м. Кобеляки.

 Родом з Кобеляк філософ-просвітитель Я.П. Козелецький (1729-1793 рр.), відомий український бандурист і композитор Г.Т. Китастий (1907-1984 рр.), академік М.А. Касьян, письменники О.Т. Гончар, Ю.П. Дольд-Михайлик, П.А. Загребельний.

 З історією краю пов’язані імена Мате Залки, одіозного попа Гапона та Надії Крупської (с. Білики).

 У с. Комендантівка є унікальна пам’ятка архітектури XIX століття – Софіївська церква, що є усипальницею та побудована у формі піраміди.

 с. Григоро-Бригадирівка – музей під відкритим небом «Козацька Січ», який надає послуги з верхової їзди, тут демонструється козацька спритність та предмети старовини. Показ бою на шаблях; з ратищем і довбнею; з ціпом. Кидання буздуганів, аркана з коня та багато іншого.

с. Світлогірське

 База відпочинку «Берег» – прекрасний вибір для тих, хто збирається відпочити в тиші, насолоджуючись красою природи і ненав’язливим сервісом. У розпорядження гостей надається широкий спектр послуг і можливостей, здатних задовольнити різноманітні потреби.

 До послуг відпочиваючих затишні номери для проживання. Для відпочинку на воді можна орендувати для прогулянок катери, веслові човни та катамарани, розважитися на водних «бананах» і «плюшках». Також створені всі умови для любителів риболовлі. Взявши човен і вудки, можна відправлятися на подвиги.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Назва

Адреса

Телефон

Кобеляцька районна державна адміністрація

м. Кобеляки, вул. Шевченка, 15/27

(05343) 3-10-95

Кобеляцька районна рада

м. Кобеляки, вул. Шевченка, 15/27

(05343) 3-12-50

Відділ культури і туризму Кобеляцької РДА

м. Кобеляки, вул. Леніна, 26

(05343) 3-12-80

Центральна районна лікарня

м. Кобеляки, вул. Шевченка, 78/100

(05343) 3-11-68

Поліклінічне відділення ЦРЛ

м. Кобеляки, вул. Шевченка, 78/100

(05343) 3-17-85

Автостанція «Кобеляки»

м. Кобеляки, площа Перемоги, 2

(05343) 3-10-97

Залізнична станція «Кобеляки»

с. Бутенки, Кобеляцький р-н

(05343) 9-33-34

МУЗЕЇ ТА ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Кобеляцький державний музей літератури та мистецтва

м. Кобеляки, вул. Шевченка, 24

(05343) 3-40-10

2.

Державний літературно-меморіальний музей-садиба Олеся Гончара

с. Суха

 

3.

Білицький народний музей історії та художньо-ужиткового мистецтва

смт Білики, пл. Мате Залки, 3

(05343) 9-43-31

4.

Піраміда-усипальня Білевичів

с. Комендантівка

 

ГОТЕЛІ ТА ЗАКЛАДИ РОЗМІЩЕННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Готель «Філін»

м. Кобеляки, вул. Дніпропетровське Шосе, 11

(05343) 3-23-78

2.

Готель «Ворскла»

м. Кобеляки, вул. Шевченка, 2

(05343) 3-22-97

3.

База відпочинку «Берег»

смт Світлогірське, вул. Гагаріна, 45

(050) 475 33 55

4.

Готель «Білики»

смт Білики, вул. Миру, 15

(05343) 3-40-62

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Кафе «Калина»

м. Кобеляки, вул. Лісгоспна, 10

(05343) 3-43-00

2.

Кафе «Філін»

м. Кобеляки, вул. Дніпропетровське Шосе, 11

(05343)3-23-78

3.

Кафе «У Касіка»

м. Кобеляки, вул. Дніпропетровське Шосе, 3

(05343) 3-19-10

4.

Кафе «Левада»

м. Кобеляки, вул. Фрунзе, 1

(05343) 3-41-93

5.

Кафе

с. Вільховатка

(05343) 9-73-21

КУЛЬТОВІ СПОРУДИ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Свято-Софіївська церква

с. Комендантівка

 

2.

Спасо-Преображенська церква

с. Дрижина Гребля

 

3.

Церква Різдва Іоана Хрестителя

с. Марківка

 

4.

Свято-Михайлівська церква

с. Бережнівка

 

 

Наверх ↑