Козельщинський район

Версія для друкуВерсія для друку

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОН

Район утворено у 1923 р.

Територія району складає 926,6 км2. Населення – близько 20 тис. чол. До складу району входять 80 населених пунктів: 2 селища та 78 сіл, підпорядкованих 18 сільським та селищним радам.

Козельщинський район знаходиться у Придніпровській низовині по річці Псьол. На півдні межує з Кременчуцьким, на сході – з Кобеляцьким, на півночі – з Решетилівським та на заході - з Глобинським районами Полтавської області. Територією району проходить Південна залізниця та автострада «Полтава-Олександрія».

Район утворено 7 березня 1923 р. під назвою Бригадирівський. 26 квітня 1933 року його перейменовано на Козельщинський район, який входив до складу Харківської області. 22 вересня 1937 року з утворенням Полтавської області віднесений до останньої, 30 грудня 1962 року район розформовано, а його територію віднесено до Кременчуцького та Кобеляцького районів.

8 грудня 1966 року знову утворено Козельщинський район.

Земля наймиліша – Козельщинський край

В прекрасній моїй Україні,

Лани і діброви, і Псла водограй,

Сузір’я талантів – це гордість країни.

                             (Григорій  Сердюк)

Район розташований у лісостеповій зоні на чорноземних грунтах в басейні річки Псьол з притокою р. Говтвою. Багатий такими корисними копалинами як залізна руда, глина, пісок. Та основне природне багатство – чарівні куточки припсільської зони. Тихоплинний Псьол, первозданні мішані та соснові ліси, незіпсовані цивілізацією луки з унікальним різнотрав’ям, тихі рибальські ранки задовольнять найвибагливіший смак. Притаманні для нашої природної зони такі дикі тварини, як кабан, косуля, лисиця, заєць, борсук, бобер, видра, ондатра, куниця та ін.

Поселення Козельщина засноване в першій чверті ХVIII ст. полтавським сотником П.С. Козельським на землях Кобеляцької сотні. У другій половині Х1Х ст. П.С. Козельський заповідав свій маєток у Козельщині С.М. Капніст (дочці математика М.В. Остроградського, дружині графа В.І. Капніста – одного з нащадків російського письменника).

Справжньою перлиною Козельщини є Козельщинський Різдва Богородиці жіночий монастир, який веде свою історію з 80-х років XIX століття. Козельщинський Різдва Богородиці Монастир був заснований біля каплиці, в якій було встановлено Ікону Козельщинської Богоматері, яка допомогла «зцілитися» доньці Капністів – володарів маєтку в смт Козельщині. Поруч з каплицею в 1881-1883 рр. зведено церкву Різдва Богородиці. В 1885 р. Синод дозволив заснувати православну общину. В 1886 році прибули перші 20 жінок на чолі з монахинею Олімпіадою.

У 1887 р. споруджено «странноприимный дом», будинок причту. 1891 р. освячено муровану Преображенську церкву, а общину перетворено у монастир. В 1900-1906 рр. за проектом архітектора С.В. Носова зведено Різдва Богородиці Собор.

Під час російсько-японської війни 1904-1905 рр. при монастирі діяв лазарет. Монастир у 1929 р. був зачинений. Відновив діяльність у 1942 р., а в 1949 р. знову був зачинений. 107 черниць і послушниць переведені до Лебедина. В 1990 р. храм Різдва Богородиці передано православній громаді.

В с. Книшівка (Пісківська сільська рада) є цілюще джерело, яке утворило Солоне озеро, вода в ньому має лікувальні властивості. Відомі й природні заказники на території району: Ксьонзівський, Попенківський та Буртівський.

З сивої давнини на території району збереглися 60 курганів – археологічних пам’яток доби неоліту.

Свідками сивої давнини були і є Говтвянські гори. Найважливіша з них Шар–Гора, яка знаходиться на високому шаровидному крайньому пункті довгого вузького виступу, що омивається Пслом. В західному напрямку знаходиться друга велика гора, а між ними – підвищена рівнина під назвою Лиса Гора. З цією місцевістю пов’язане одне з давніх поселень на території краю Говтва (Голтов, Олтва). Перша згадка про нього зустрічається в «Поученні» Володимира Мономаха, коли воїни великого князя Київського поблизу Голтова перебили підданих одного з численних половецьких князьків. Вірогідно, Голтов кілька разів був зруйнований, зокрема й ордами монголо-татарів. Свідченням цьому може бути і те, що цей надзвичайно важливий форпост на південно-східних рубежах Київської Русі зустрічається в літописах 1105, 1109, 1111 рр., а потім з великою перервою – вже аж у 30-х роках ХVІ століття (у переліку володінь Вишневецьких). Голтва показана й на карті французького інженера, військового картографа Ґійома Левассера де Боплана (1600-1673 рр.) першої половини ХVІІ століття. Жителі Голтви і околиць брали участь в антифеодальному селянсько-козацькому повстанні проти польських магнатів і шляхти, яке очолив гетьман Запорізької Січі Яків Острянин (Остряниця). На початку травня 1638 р. повстанці розгромили під Говтвою польсько-шляхетне військо на чолі з коронним гетьманом Миколою Потоцьким. Протягом другої половини ХVІІ-ХVІІІ століть Говтва була свідком, а то й учасницею багатьох суперечливих і трагічних подій в нелегкий для України і її державності час.

На честь 900-річчя поселення містечка Говтва на знаменитій Шар-Горі поблизу с. Приліпка вперше проведено обласне свято «Козацької слави цілюще джерело» 30 вересня 1995 р., на якому відкрито пам’ятний знак козакам від нащадків. Віднині це свято проводиться щороку.

У рідному с. Пашенівці Хорішківської сільської ради на родовому кладовищі похований видатний український вчений, математик М.В. Остроградський (1801-1861 рр.), який походив з відомого старшинсько-козацького роду. Вчився у першій Полтавській гімназії до 1817 р., з 1817 по 1820 рр. – у Харківському університеті, у 1822-1827 рр. – слухав лекції в Парижі. З 1828 р. – професор вищих навчальних закладів Санкт-Петербурга. Був знайомий і товаришував з Т.Г. Шевченком. Помер у м. Полтаві.

З історичними подіями зв’язане і мальовниче с. Верхня Мануйлівка. Селянам випало щастя спілкуватися і дружити з російським письменником О.М. Горьким. У 1897 р. та 1900 р. письменник побував у селі Мануйлівка, куди був запрошений місцевою поміщицею на лікування. У Мануйлівці у Пешкових народився син Максим. З ініціативи О.М. Горького в селі було створено жіночу недільну школу, хор, театр. Про роки його перебування в Мануйлівці та життєвий і творчий шлях розповідає єдиний в Україні Мануйлівський літературно-меморіальний музей О.М. Горького. Музей зберігає 2 785 експонатів та 214 експонатів науково-допоміжного фонду. Експонати розміщені у 5-ти залах. Кожен, хто побуває в музеї, висловлює слова вдячності за збережену пам’ять про видатного російського письменника О.М. Горького.

З почуттям гордості і глибокої шаноби жителі району називають своїм земляком видатного українського письменника, громадського і культурного діяча Олеся Терентійовича Гончара. Його дитячі та юнацькі роки пройшли в Козельщинському районі. Народився Олесь Гончар 3 квітня 1918 року в слободі Суха Кобеляцького району. Спочатку навчався в с. Хорішки, а згодом – у семирічній школі с. Бреусівка. Після закінчення школи працював в Козельщинській районній газеті «Розгорнутим фронтом». На знак глибокої шани і пам’яті про Олеся Гончара на колишньому будинку редакції районної газети в смт Козельщина відкрито меморіальну дошку. Ім’я письменника носить центральна районна бібліотека.

Невелике с. Юрки на березі Псла дало світові двох визначних людей. Тут народився в заможній селянській родині відомий радянський письменник Андрій Васильович Головко (1897- 1972 рр.). Його твори були хрестоматійними та за радянських часів включені в шкільну програму. Примірник відомого роману «Бур’ян» з дарчим підписом письменника і зараз зберігається в місцевій бібліотеці. На місці батьківської садиби А. Головка встановлено пам’ятник.

Психіатр зі світовим ім’ям, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР Віктор Павлович Протопопов (1880-1957 рр.) також народився в Юрках. Вчений створив оригінальний психофізіологічний напрям у психіатрії. Він творчо розвинув вчення І.П. Павлова про вищу нервову діяльність і одним із перших впровадив його в психіатрію. Не дивлячись на свою зайнятість, він не забував про свою малу Батьківщину, допомагав рідному селу. У 1935 р. трудівники с. Юрки обрали його Почесним колгоспником, він був нагороджений високими державними нагородами. Похований на Байковому цвинтарі у Києві. На фасаді Київської міської лікарні № 21 встановлена меморіальна дошка. У 2008 році з ініціативи вчених та сільської громади біля садиби вченого в с. Юрках було встановлено пам’ятний знак.

У с. Василівка народився у 1881 р. І.К. Дряпаченко – видатний український художник ХХ століття, учень І. Репіна. Івану Кириловичу пощастило, адже графи Капністи дали йому можливість отримати спеціальну мистецьку освіту в Петербурзькій Академії мистецтв. Навчанню Дряпаченко присвятив сімнадцять років свого життя. Удосконалював майстерність у країнах Європи, зокрема в Німеччині, Франції, Швейцарії, Італії. Автор картин «Вечір на Україні», «Сінокіс», «На буряках», «Параска у святковий день» та ін. Окремі полотна І. Дряпаченка зберігаються в музеях Полтави, Донецька, Харкова, С-Петербурга, експонувались у Третьяковській галереї в Москві. Похований у 1936 році на сільському цвинтарі с. Василівка.

Козельщани завжди пам’ятають і шанують своїх земляків. Уродженці с. Солониця Нагнибіда С.М. та Миленький І.А. удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Вітер Д.Ф. став повним кавалером орденів Слави, Кравченко М.М. нагороджений орденом Слави.

Особлива гордість – чи не єдина жінка Ситник Євдокія Федорівна – командир мобільного взводу кіннотників. Високого звання Героя Соціалістичної Праці удостоєна Семенко В.М. – свинарка радгоспу «Козельщинський», звання заслуженого працівника культури УРСР присвоєно Бойку В.І. – директору Бреусівського сільського Будинку культури. Виходець з Говтви відомий кобзар Іван Городницький і багато-багато інших земляків, яких дав світові рідний край.

с. Улинівка

Улинівські вечорниці були зовсім не схожими на ті, що зазвичай показують у клубі, адже влаштовують їх у сільській хаті.

Тій оселі без малого сто років, на подвір'ї збереглося все начиння, яке сьогодні можна знайти хіба що в музеї: рогачі та кочерги, скрині та лавки, жлукто, коромисла, хомути, прядка, лозяні кошики, тин та ще багато чого такого, що зараз уже є раритетом. Хоча б, скажімо, рушники. На вечорниці їх звозять учасниці клубу «Берегиня» з усього району. Там були цілі родинні колекції, адже рукоділлям у цьому краї займаються не тільки літні жінки, а й дівчатка, і навіть… парубки.

У селі Улинівка знаходиться садиба зеленого туризму «Улинівські вечорниці», яка надає можливість відчути себе справжнім етнічним українцем минулих часів.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Назва

Адреса

Телефон

Козельщинська районна державна адміністрація

смт Козельщина, вул. Леніна, 5

(05342) 3-11-50

Козельщинська районна рада

смт Козельщина, вул. Леніна, 5

(05342) 3-15-98

Відділ культури і туризму Козельщинської РДА

смт Козельщина, вул. Радянська, 56

(05342) 3-14-75

Центральна районна лікарня

смт Козельщина, вул. Радянська, 81/10

(05342) 3-11-30

Автостанція «Козельщина»

смт Козельщина, вул. Леніна, 1а

(05342) 3-18-71

Залізнична станція «Козельщина»

смт Козельщина, вул. Леніна, 1

(05342) 3-12-67

МУЗЕЇ ТА ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Мануйлівський літературно-меморіальний музей О.М. Горького

с. Верхня Мануйлівка

(05342) 9-31-11

2.

Кімната-музей М.В. Остроградського та його могила

с. Хорішки, зош с. Пашенівці

 

САДИБИ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ

№ п/п

Назва садиби

Адреса

Телефон

Послуги

1.

Садиба зеленого туризму

с. Сушки, вул. Зелена, 6

(095) 645 90 67

Проживання в будинку із зручностями (до 4 чол.), організація риболовлі на ставку, автомобільні екскурсії в супроводі екскурсовода. Харчування за домовленістю.

2.

Садиба «Улинівські вечорниці»

с. Улинівка, вул. Жовтнева

(05322) 2-74-07

(097) 634 71 16

Проживання, харчування.

3.

Садиба зеленого туризму

с. Улинівка, пров. Заводський

(098) 026 55 65

Проживання в старовинній селянській оселі на березі озерця. Харчування за домовленістю.

4.

Садиба зеленого туризму

с. Улинівка, вул. Жовтнева

(05342) 9-33-31

(Чапаєвська с/рада)

Проживання невеликої родини (2-3 дні) в затишній селянській оселі,оздобленої рушниками. Харчування за домовленістю

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Кафе «Романтика»

смт Козельщина

(096) 369 82 14

КУЛЬТОВІ СПОРУДИ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Козельщинський Різдва Пресвятої Богородиці монастир, жіночий.

смт Козельщина

 

 

Наверх ↑