м. Полтава

Версія для друкуВерсія для друку

Місто ПОЛТАВА

 Полтава – обласний центр, одне з найстаріших міст України, розміщене на берегах річки Ворскли. Археологічні знахідки свідчать про проживання на цій території людей ще у період пізнього палеоліту. У межах міста та на його околицях також виявлені рештки культур, які відносяться до періоду неоліту (IV тис. до н.е.), періоду бронзи (II тис. до н.е.), скіфського часу (VІ-V ст. до н.е.), та матеріальні пам’ятки періоду Київської Русі. Але у письмових джерелах місто вперше згадується у 1174 році, в Іпатіївському літописі, під назвою «Лтава». За однією з версій, таку назву місту дала невеличка притока річки Ворскли, по берегах якої виникло перше поселення. Далі назва трансформувалася в «Олтаву» і, нарешті, місто почало називатися своєю теперішньою назвою.

 Під час монголо-татарської навали у ХІІІ ст. орди кочівників вдерлися, руйнуючи все на своєму шляху, на територію Переяславського князівства, у складі якого на той час знаходилися й полтавські землі. Місто було пограбоване і спалене. З початку XV століття місто в історичних джерелах згадується вже як власність литовського князя Вітовта. У 1430 році князь передає Полтаву і навколишні землі у володіння своєму васалу – Олександру Глинському. У 1482 році Полтава зазнає великих руйнувань від військ татарського хана Менглі-Гірея. З часом місто знову відбудовується і заселяється. З 1569 року Полтава з навколишніми землями потрапляє під владу Речі Посполитої, внаслідок так званої Люблінської унії. З початку ХVІІ ст. коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Жолкевський відбудовує місто як фортецю, з лабіринтами підземних споруд, земляними валами і ровами. У 40-х роках XVII ст. його наступник  – Станіслав Конєцпольський майже вдвічі розширює Полтавську фортецю. Місто має магістрат та наочні ознаки магдебурзького права – герб і печатку, з 1646 року воно переходить у володіння до князя Яреми Вишневецького. У документах 1641 року Полтава згадується як місто, заселене купцями, ремісниками, дрібною шляхтою. У місті розвивалися ремесла, торгівля, багато жителів займалися виробництвом селітри – необхідної для виготовлення пороху.

 Під час визвольної боротьби українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького Полтава стає значною резервною базою військ гетьмана. З 1648 року місто стало адміністративним центром Полтавського полку, першим полковником якого був Мартин Пушкар. Під його керівництвом полк брав участь у битвах під Зборовом (1649 р.), Берестечком (1651 р.), інших бойових операціях проти Польщі. Після 1654 р. – М. Пушкар активний учасник усіх подій доби Руїни. Найбільш визначним у його історії стала участь в антитурецькій боротьбі. Особливо відзначився він у Чигиринських (1677-1678 рр.) та Дніпровських (1695-1696 рр.) походах. Про ці події нагадує дзвін «Кази-Кермен», який був вилитий з гармат, захоплених при взятті фортеці Кази-Кермен. Зараз цей дзвін експонується у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

 Важливою віхою в історії міста стала Північна війна між Росією та Швецією (1700-1721 рр.), у якій брали участь і українські козацькі полки.

 Центральною подією цієї війни стала Полтавська битва. На той час Полтава була важливим стратегічним пунктом, володіння яким вирішувало результат усієї військової кампанії. На початку 1709 р. Петро І направив у Полтавську фортецю для її оборони загін російських солдат на чолі з полковником О.С. Келіним. Наприкінці квітня 1709 р. шведи підійшли до Полтави і розпочали її штурм. Майже три місяці вони безрезультатно штурмували фортецю. 4 червня 1709 р. під Полтаву прибув з військами Петро І. Розпочалася підготовка до генеральної битви. Сама баталія відбулася за 5 км від міста, на світанку 27 червня і закінчилася близько 11 години ранку повною поразкою шведів. Шведська гегемонія була зламана, почалося становлення Росії як могутньої європейської держави. Але для України ця битва стала початком ліквідації її автономії.

 У ХVIII ст. спостерігається подальший ріст ремесел, торгівлі. У місті розвиваються такі галузі, як млинарство, ґуральництво, цукроваріння, селітроваріння та інші. У 1808 році до Полтави з Німеччини переселилось 54 родини колоністів, які принесли з собою досвід і започаткували виробництво сукна. У цей час створювалися цегельні заводи, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції.

 Важливе значення для розвитку міста мало перенесення в Полтаву, в 1852 році, Іллінського ярмарку – одного з найбільших ярмарків Росії. За період з XVII по ХVІІІ століття неодноразово змінювався адміністративний статус міста. У 1802 році Полтава стала центром Полтавської губернії. Після цього місто було переплановане, розбите на квартали. Центр набув форми круглої площі, від якої розходилися 8 вулиць. У секторах-кварталах з 1804 по 1811 роки, за зразками російського зодчого А. Захарова та інших, було збудовано 8 великих адмінбудинків у стилі російського класицизму. У центрі площі, на честь 100-річного ювілею Полтавської битви, був споруджений монумент Слави. Поступово місто стало значним культурним центром.

 У Полтаві діяв осередок Кирило-Мефодіївського товариства, активну діяльність розгорнули тут декабристи П.І. Пестель, М.Г. Бестужев-Рюмін, М.С. Лунін, С.Г. Волконський та інші. У місті відкривається ряд навчальних закладів. У 1799 році – повітове училище, у 1808 р. – гімназія, у 1818 р. – інститут шляхетних дівчат, у 1840 р. – кадетський корпус. На 20-30-і роки ХІХ ст. припадає пік творчості уродженця Полтави – І.П. Котляревського. Кращі його твори: «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» знаменували становлення нової української літератури.

 Скасування кріпацтва дало поштовх для розвитку промисловості міста. Споруджуються залізниці, які з’єднали Полтаву з Харковом, Миколаєвом, Одесою. У 1874 році в місті відкрилося паровозне депо та майстерні.

 Напередодні Першої світової війни населення міста становило вже 60 тис. чоловік. У місті працювало кілька десятків великих підприємств. Серед них чавуноливарний, олійний, цегельний, винокурний заводи. На кінець XIX ст. - початок ХХ ст. місто стає культурно-освітнім, науковим центром. Багато зробили в ці роки засновник сучасного ґрунтознавства В.В. Докучаєв, його учні В.І. Вернадський, К.Д. Глінка. З 1871 р. в Полтаві працював Панас Мирний, з 1900 по 1921 рр. – відомий письменник-демократ В.Г. Короленко. Успішно розвивалося образотворче мистецтво. Тут творили відомі художники В.О. Волков, Г.Г. Мясоєдов, І.К. Зайцев, М.О. Ярошенко.

 Багато страждань зазнало населення під час Першої світової війни, революції 1917 року, наступних років громадянської війни. Величезні збитки нанесені економіці регіону. У грудні 1919 року на всій території Полтавщини була встановлена Радянська влада. Розпочалась відбудова економіки міста.

 У складних умовах того часу, в умовах економічної і політичної блокади, іноземного втручання в справи молодої держави, контрреволюційних заколотів, більшовики часто використовували практику терору і репресій, від яких страждало населення. Разом з тим, виконання перших п’ятирічних планів розвитку народного господарства перетворило Полтаву на значний промисловий центр України. Напередодні Другої світової війни в місті працювало 83 великих промислових підприємства, на яких було 42 тис. робітників. Населення на той час налічувало вже 130 тисяч чоловік. Обсяг продукції, порівняно з дореволюційним періодом, виріс майже в 20 разів.

 Нових випробувань, страждань зазнала Полтава під час Великої Вітчизняної війни. 18 вересня 1941 р. німецько-фашистські загарбники захопили місто. За час окупації від рук фашистів в місті загинуло 15 тисяч мирних жителів, 22 тисячі військовополонених.

 Були зруйновані унікальні архітектурні споруди, вивезено в Німеччину безліч творів мистецтва. Але населення міста не корилося ворогові. Проти загарбників діяли підпільні групи І. Калиниченка, Я. Мисецької, В. Панченка, П. Токаря, О. Убийвовк, С. Сапіги. 23 вересня 1943 р. з’єднання п’ятої Гвардійської армії та військ 53-ої армії Степового фронту звільнили місто. Під час оборонних боїв 1941 року та в боях за визволення Полтави в 1943 році загинули 3 882 воїни Червоної армії, прах яких покоїться біля меморіалу Солдатської Слави.

 З попелу піднялася красуня Полтава, яка виросла в сучасний промисловий, культурний центр області.

 У місті діють 74 промислових підприємства, близько 50 будівельних організацій. Провідними галузями промисловості стали нафтогазодобувна, машинобудівна, металообробна, електротехнічна.

 Трагічною сторінкою в історії нашої країни були роки репресій. Місце вшанування пам’яті загиблих жертв репресій 30-х років XX ст., – урочище Триби Полтавського району, де поховані їх залишки (траса «Київ-Полтава-Харків», за Копилами в бік Харкова).

 Тут 14 квітня 1990 р., згідно з розпорядженням виконкому обласної Ради народних депутатів, з дозволу санітарно-епідеміологічної станції та враховуючи громадську думку, проведено перепоховання останків жертв репресій 30-х років з виробленого піщаного кар’єру в урочищі Триби. Біля могили, яка знаходиться на невисокому піщаному пагорбі у лісі, споруджено Пам’ятний знак. Він являє собою декілька хрестів, які немовби виростають з пагорба. Завершує композицію центральний хрест із вмонтованою в нього зіркою. Елементи знаків оздоблені полірованими сірими та чорними гранітними плитами. Автор ескізного проекту Пам’ятного знака – полтавець В. Шевченко.

 У різні роки в Полтаві жили і працювали близько 800 видатних особистостей. Це письменники: I.П. Котляревський, Панас Мирний, І.С. Нечуй-Левицький, М.В. Гоголь, В.Г. Короленко; художники: Г.Г. Мясоєдов, М.О. Ярошенко; композитори: А.В. Єдлічка, М.В. Лисенко; наукові діячі: В.В. Докучаєв, В.І. Вернадський, М.В. Скліфосовський, Ю.В. Кондратюк, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, М.І. Вавілов; громадські та політичні діячі: Г.С. Сковорода, С.М. Кочубей, А.В. Луначарський, М.П. Драгоманов, С.В. Петлюра та інші.

 Сьогодні Полтава є одним із значних культурних та духовних центрів України з населенням понад 300 тис. чоловік.

Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського

 Музей відкрито 28 вересня 1952 року у старовинному будинку, який, за переказами, належав відомому поету і драматургу В.В. Капністу. Музейна збірка налічує понад 7 тис. експонатів. Тут зберігається рукописний архів І.П. Котляревського, його особисті речі, численна бібліотека прижиттєвих і пізніших видань творів письменника. Експозиція розташована у семи залах, один з яких – виставковий. У чотирьох залах зібрані матеріали про життєвий і творчий шлях І.П. Котляревського, два наступних розповідають про вшанування пам’яті поета.

 Документи, книги, твори образотворчого мистецтва, предмети старовини відтворюють дитячі та юнацькі роки славетного полтавця, участь у російсько-турецькій війні 1806 року, Вітчизняній війні 1812 року. Глибоко висвітлена службова та громадянська діяльність письменника на посадах наглядача Будинку виховання дітей бідних дворян, піклувальника благодійних закладів, директора Полтавського театру.

 Окремий зал присвячено історії створення і виходу в світ поеми «Енеїда». Експонується перше унікальне видання 1798 року, здійснене коштом конотопського мецената М.Й. Парпури.

 Театральна та драматична діяльність І.П. Котляревського представлена через перші видання його п’єс, художніх творів, раритетні афіші, запрошення, фото театральних труп та окремих виконавців.

Садиба І.П. Котляревського (філіал літературно-меморіального музею)

 У 1969 році, з нагоди відзначення 200-літнього ювілею поета, за акварельним ескізом Т.Г. Шевченка було відновлено меморіальний комплекс – садибу І.П. Котляревського, до якого увійшла хата, комора, колодязь з журавлем. 1971 року на території садиби було встановлено погруддя І.П. Котляревського роботи народного художника України Г.Н. Кальченка.

 У будинку письменника – п’ять невеликих кімнат: кабінет, вітальня, опочивальня, кухня. У кабінеті зберігається автентичний сволок, на якому кирилицею вирізьблено: «Создался дом сей во имя отца и Святого Духа. Аминь. Року 1705 месяца Августа 1».

 За спогадами сучасників І.П. Котляревського максимально точно відновлений інтер’єр будинку, де зберігаються меморіальні речі, нагороди письменника, рукописні сторінки творів, а також предмети дворянського вжитку початку ХІХ ст.

 І.П. Котляревський помер 10 листопада 1838 року. Похований у Полтаві на території старого міського цвинтаря, обабіч колишнього Кобеляцького шляху (нині – парк ім. І.П. Котляревського по вул. Фрунзе).

Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного

 На затишній полтавській околиці розташована садиба-музей класика української літератури Панаса Мирного (П.Я. Рудченка). Музей відкрито у 1940 році. Більше двох десятиліть ним завідував середній син письменника Михайло Панасович Рудченко. Садиба відновлена майже такою, якою вона була в останні роки життя Панаса Мирного. Площа її – півтора гектара. У центрі подвір’я стоїть дерев’яний будинок, поруч – альтанка, навколо – сад, де збереглися дерева, кущі, посаджені письменником. Від веранди будинку через садок до ставу йде алея – улюблене місце прогулянок Панаса Мирного після роботи. У вільні години письменник із задоволенням відпочивав під плакучими вербами, які й сьогодні ростуть на березі ставу.

 Музей Панаса Мирного – один з найбагатших в Україні за кількістю меморіальних речей. Близько тисячі речей, книжок, документів і фотографій розміщені в семи кімнатах будинку письменника. Тут зберігаються понад 150 рукописів Панаса Мирного та його старшого брата Івана Білика (І. Рудченка), 280 аркушів епістолярної спадщини письменника та його родини, першодруки творів Панаса Мирного, спогади про нього сучасників, архів часопису «Рідний край».

 Письменник придбав садибу на 3-ій Кобищанській вулиці, нині названій його іменем, у березні 1903 р. 17 останніх років життя він невтомно працював. Оселя Панаса Мирного пам’ятає голоси Лесі Українки й Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського й Василя Стефаника, Гната Хоткевича й Володимира Cамійленка. Клавішів фортепіано торкалися руки Марії Заньковецької та Миколи Лисенка. У 1951 році на подвір’ї садиби відкрито пам’ятник Панасу Мирному (скульптор – О.П. Олійник, архітектор – М.К. Вронський). 1985 року садибу-музей взято під охорону держави як пам’ятку архітектури місцевого значення. З 1976 року садиба – пам’ятка садово-паркового мистецтва. Тут зростають вікові дерева, серед яких – два дуби, яким близько 300 років.

Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка

 Полтавці і гості міста добре знають ошатний будиночок з дерев’яною верандою, розташований у тихому куточку колишньої Мало-Садової вулиці, в якому Володимир Галактіонович Короленко жив впродовж вісімнадцяти останніх років свого життя (1903-1921 рр.). 24 січня 1922 рок вийшла урядова постанова про увічнення пам’яті письменника i організацію його меморіального музею. Полтавський лiтературно-меморiальний музей – один з найдавніших в Україні. У 1928 році родина письменника спільно з науковцями Полтавського краєзнавчого музею підготувала виставку «Життя i творчiсть Володимира Короленка», яка лягла в основу експозиції музею письменника.

 До музейного комплексу входять: будинок-музей (меморіальна частина), літературна частина (виставкова зала, фондові приміщення). сад, могила письменника та його дружини, а також – пам’ятник В.Г. Короленку (погруддя з білого мармуру на постаменті, скульптор – Олександр Черницький, архітектор – Євген Ширай).

 У музеї зібрано понад 10 тис. експонатів. Це – автографи відомих письменників, книги i газети з особистої бібліотеки В.Г. Короленка, його літературні i публіцистичні твори, предмети етнографії, твори образотворчого мистецтва, меморіальні речі, які пощастило зберегти в роки лихоліття.

 Окрасою музею є його меморіальна частина. Передпокій, вітальня, їдальня, робочий кабінет, дитяча, кімната для гостей, – все відтворено так, як було за життя Володимира Галактіоновича.

 Працівники музею свято зберігають дух i велич Короленка, відродивши такі чудові традиції його дому, як літературно-мистецькi вечори, новорічні дитячі свята «Бiля Короленкiвської ялинки», зустріч Різдва Христового. Безсмертне ім’я письменника навіки залишиться символом добра і справедливості.

Художній музей (Галерея мистецтв)

 Полтавський художній музей було відкрито 27 квітня 1919 року в колишньому особняку В. Болюбаша (1912 р., арх. П. Альошин). Основу музейної збірки склала колекція відомого художника-передвижника, уродженця Полтави М. Ярошенка. До збірки увійшло понад 100 картин і етюдів художника, націоналізовані приватні збірки князів Кочубеїв, Рєпніних, графів Капністів.

 З 1999 року Художній музей має нове приміщення (арх. Ю. Олійник), в якому експонується понад 9 тис. експонатів образотворчого мистецтва. Серед них – роботи кращих західноєвропейських живописців Клари Петерс, Марчелло Баччіареллі, Франческо Гварді, російських і українських – Г. Мясоєдова, І. Шишкіна, І. Рєпіна, М. Пимоненка, О. Сластіона. Загальна площа музею – 2 048 м2. На першому поверху міститься зала дитячої творчості ім. Саші Путрі, на другому – сучасний прес-центр та виставкова зала, площею 550 м2.

Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»

 Одним із перших стаціонарних музеїв міста є музей історії Полтавської битви, відкритий в червні 1909 року з ініціативи відомого краєзнавця і викладача історії Полтавського кадетського корпусу І. Павловського. У 1981 році музей і комплекс пам’ятників, пов’язаних з Полтавською битвою, оголошено державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви», загальною площею 771,5 га. На даній території розташовано 4 стародавніх поселення та понад 30 курганів скіфської доби, окрім Полтавської битви відбулась битва 1399 року князя Вітовта з татарськими ордами ханів Едигея і Темір-Кутлуя та битва полтавського полковника М. Пушкаря з гетьманськими загонами І. Виговського.

 Музей розміщується в будівлі колишнього військового госпіталю ветеранів останньої російсько-турецької війни 70-х років ХІХ століття. Музейна збірка поповнювалась експонатами з Полтавського краєзнавчого музею, Київського історичного та художнього музеїв, Артилерійського історичного музею Ленінграду, Ермітажу. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1761 державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» проголошений об’єктом культурної спадщини національного значення та внесений до державного реєстру нерухомих пам’яток України. На сьогодні він єдиний серед історико-культурних заповідників України, який входить до міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу (IAMAM), що діють під егідою ЮНЕСКО.

 У дев’яти залах музею представлені унікальні експонати та історичні реліквії Північної війни і Полтавської битви: холодна і вогнепальна зброя кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століть, медалі, живописні полотна, гравюри, бойові прапори, стародавні книги і грамоти. На території музейного містечка знаходиться місце поховання царських солдатів – Братська Могила (1709 рік – поч. ХХ ст.), пам’ятник Петру І (1915 р.), Сампсоніївська церква (1856-1907 рр.) та інші об’єкти.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Назва

Адреса

Телефон

Полтавська міська рада

м. Полтава, вул. Жовтнева, 36

(0532) 56-29-47

Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради

м. Полтава, Майдан Незалежності, 16

(05322) 7-39-40

Автостанція «Полтава-1»

м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7

(0532) 68-10-71

Залізнична станція «Полтава-Південна»

м. Полтава, майдан Слави, 1

(0532) 51-20-00

Залізнична станція «Полтава-Київська»

м. Полтава, вул. Кондратенка, 12

(0532) 51-45-01

МУЗЕЇ ТА ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Полтавський краєзнавчий музей імені                Василя Кричевського

м. Полтава, вул. Конституції, 2

(05322) 7-42-34

2.

Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського

м. Полтава, Першотравневий пр-кт, 18

(05322) 7-41-60

3.

Садиба І.П. Котляревського            (філіаллітературно-меморіального музею)

м. Полтава, Соборний майдан, 3

(05322) 7-20-73

4.

Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного

м. Полтава, вул. Панаса Мирного, 56

(0532) 59-69-08

5.

Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка

м. Полтава, вул. Короленка, 1

(05322) 7-22-00

6.

Полтавський художній музей (Галерея мистецтв) ім. Миколи Ярошенка

м. Полтава, вул. Фрунзе, 5

(0532) 56-35-40

7.

Державний історико-культурний заповідник        «Поле Полтавської битви»

м. Полтава, вул. Шведська Могила, 32

(0532) 52-74-27

8.

Полтавський музей авіації і космонавтики

м. Полтава, Першотравневий пр-кт, 16

(05322) 7-25-82

9.

Полтавський музей споживчої кооперації Полтавщини

м. Полтава, вул. Леніна, 9/17

(05322) 7-46-80

10.

Полтавський народний музей історії органів внутрішніх справ Полтавщини

м. Полтава, вул. Лідова, 6

(05322) 7-34-47

11.

Архітектурний ансамбль Круглої площі, пам’ятник «Слави»

м. Полтава, вул. Жовтнева

 

12.

Біла Альтанка

м. Полтава, Соборний майдан

 

ГОТЕЛІ ТА ЗАКЛАДИ РОЗМІЩЕННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Готель «Алея Гранд»

вул. Жовтнева, 29

(0532) 57-97-37

2.

Готель «Алмаз»

вул. Київське Шосе, 60

(0532) 63-18-81

3.

Готельно-ресторанний к-кс «Аристократ»

вул. Леніна, 9а

(0532) 50-08-56

4.

Готель-ресторан «Баварія»

вул. Озерна, 67

(0532) 68-69-69

5.

Готель «Галерея»

вул. Фрунзе, 7

(0532) 56-31-21

6.

Готель «Голд»

пр-кт Першотравневий, 17б

(0532) 61-31-57

7.

Готель, ресторан «Інтурист-Полтава»

вул. Грушевського, 1

(0532) 60-57-10

8.

Готель «Київ»

вул. Сінна, 2/49

(05322) 2-42-86

9.

Готель «Палаццо»

вул. Гоголя, 33

(0532) 61-12-05

10.

Готель «Сінай»

вул.. Зіньківська, 11/31

(0532) 50-83-13

11.

Туристичний комплекс «Турист»

вул. Миру, 12

(0532) 57-27-61

12.

Готель «Україна»

вул. Жовтнева, 41а

(05322) 2-43-43

13.

Готель «Україна-люкс»

вул. Яценка, 8а

(05322) 2-15-01

14.

Готель «Явір»

пров. Матросова, 4

(0532) 50-95-35

15.

Агрооселя, міні-готель «У Віри»

вул. Покровська, 66

(0532) 56-14-44

16.

Садиба зеленого туризму «Русский пар»

с. Вороніна, вул. Горіхова, 3

(0532) 69-04-09 (097) 409 32 49

САДИБИ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ

№ п/п

Назва садиби

Адреса

Телефон

Послуги

1.

Агрооселя, міні-готель «У Віри»

м. Полтава, вул. Покровська, 66

(0532) 56-14-44 (050) 726 60 56

Проживання, харчування, сауна, басейн, зимовий сад

2.

Садиба зеленого туризму «Русский пар»

м. Полтава, с. Вороніна, вул. Горіхова, 3

(0532) 69-04-09 (097) 409 32 49

Проживання, харчування, баня

ЦЕНТРИ АКТИВНОГО ТУРИЗМУ

№ п/п

Назва садиби

Адреса

Телефон

Послуги

1.

Табір відпочинку «Сенегал-тур»

м. Полтава, вул. Фрунзе, 79.

(0532) 69-02-73

(095) 762 21 19

Активний відпочинок, сплави по річці, організація свят, корпоративи, екскурсії

2.

Гірськолижний комплекс «Сорочин яр»

м. Полтава, вул. Фрунзе, 9;

с. Петрівка (14 км від м. Полтави)

(05322) 2-09-50 (0532) 50-83-75 (067) 532 32 85

Центр активного зимового відпочинку

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Ресторан «Лілея»

Соборна Площа, 2

(0532) 56-00-03

2.

Ресторан «Зефіръ»

вул. Жовтнева, 24

(0532) 50-90-33

3.

Ресторан «Мясной дворик»

вул. Жовтнева, 29/15

(05322) 7-49-79

4.

Ресторан «ІV бастіон»

вул. Жовтнева, 50

(0532) 51-37-78

5.

Ресторан «Раффінато»

вул. Жовтнева, 57

(0532) 56-43-03

6.

Ресторан «Каштанова алея»

вул. Жовтнева, 58-а

(0532) 56-21-12

7.

Ресторан «Аристократ»

вул. Леніна, 9а

(0532) 50-08-56

8.

Ресторан «Козачка»

вул. Леніна, 34а

(0532) 56-21-12

9.

Ресторан «Zeytun»

вул. Гоголя, 38/6

(063) 334 77 55

10.

Ресторан «Палаццо»

вул. Гоголя, 33

(0532) 61-12-05

11.

Ресторан «Баварія»

вул. Озерна, 67

(0532) 68-69-69

12.

Ресторан «Європа»

м-н Незалежності, 5б

(0532) 56-21-12

13.

Піццерія, гріль-бар «Наполеон»

пр-кт Першотравневий, 17б

(0532) 61-31-57

14.

Ресторан-пивоварня «Августин»

пр-кт Першотравневий, 19

(0532) 50-24-24

15.

Ресторан «Київ»

вул. Сінна, 2/49

(05322) 2-42-86

16.

Ресторан «Інтурист-Полтава»

вул. Грушевського, 1

(0532) 60-57-11

17.

Шинок «Диканька»

вул. Грушевського, 2б

(0532) 633-555

18.

Кафетерій «Турист»

вул. Миру, 12

(0532) 57-27-61

19.

Ресторан «Віват Провінція»

с. Тахтаулове, вул. Зіньківська, 3а (у межах міста на автошляху «Полтава-Диканька»)

(0532) 6-5555-6

ТУРИСТИЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЦЕНТРИ

№ п/п

Назва ТІЦ

Адреса

Контактна

інформація

Функції та

послуги, які надаються

1.

ТІЦ при управлінні з питань туризму і курортів Департаменту інфраструктури та туризму Полтавської ОДА

вул. Зигіна, 1

тел.:

(0532) 60-62-23

Інформація про наявні заклади розміщення, екскурсії та туристичні подорожі, заклади харчування, поширення рекламно-інформаційної продукції.

2.

ТІЦ при управлінні культури виконавчого комітету Полтавської міської ради

Майдан Незалежності, 5

тел.:

(05322) 2-95-12

Інформація про наявні заклади розміщення, екскурсії та туристичні подорожі, заклади харчування, поширення рекламно-інформаційної

продукції.

3.

ТІЦ при ГО “Обласний туристичний кластер”

вул. Київське Шосе, буд. 60

тел.:

(0532) 63-27-19

Інформаційні послуги щодо організації екскурсій.

4.

ТІЦ Полтавського регіонального відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні

вул. Конституції, 2

(Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського)

тел.:

(0532) 69-27-31

Інформація про наявні заклади розміщення, екскурсії та туристичні подорожі, заклади харчування, поширення рекламно-інформаційної продукції.

5.

ТІЦ “Альянс тур”

вул. Жовтнева, буд. 34

тел.:

(050) 305 34 30

Інформація про наявні заклади розміщення, екскурсії та туристичні подорожі, заклади харчування, поширення  рекламно-інформаційної  продукції.

Курсування туристичного автобусу.

6.

Відділення обласного ТІЦ у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара

вул. Енгельса, буд. 25а

тел.:

(0532) 67-64-02

Надання оперативної інформації про наявні туристичні, екскурсійні та курортно-рекреаційні послуги.

7.

ТІЦ

вул. Шведська Могила, 5

тел.:

(095) 903 68 88

Інформація про наявні заклади розміщення,  екскурсії та туристичні подорожі, заклади харчування, поширення рекламно-інформаційної продукції.

КУЛЬТОВІ СПОРУДИ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Полтавський Хрестовоздвиженський монастир

м. Полтава, вул. Свердлова, 2А

(05322) 7-90-59

2.

Спаська церква

м. Полтава, вул. Жовтнева, 9

(05322) 2-86-29

3.

Свято-Успенський собор

м. Полтава, вул. Соборний Майдан, 1

(05322) 7-31-77

4.

Вознесенська церква

м. Полтава, вул. Зоряна, 2

(0532) 66-16-23

5.

Сапмсоніївська церква

м. Полтава, вул. Шведська могила, 32

(0532) 59-18-87

6.

Свято-Макаріївська церква

м. Полтава, вул. Л. Убийвовк, 4

 

 

Наверх ↑