Оржицький район

Версія для друкуВерсія для друку

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОН

Оржицький район утворений у квітні 1923 року.

Чисельність населення – 24,8 тис. чол.

Територія – 1 тис. км2, що становить 3,5 % від території області.

У складі району – 19 сільських і 2 селищні ради.

Відстань від райцентру Оржиці до м. Полтави автошляхом – 167 км, до м. Києва – 200 км.

Межує на півночі з Гребінківським, на сході – з Лубенським та Хорольським, на півдні – з Семенівським районами Полтавщини, на заході – з Черкаською областю.

Неповторна самобутність і краса Оржицького краю, його багата історична спадщина, чисте повітря і цілюща вода обумовлюють важливе значення як екологічно чистої зони відпочинку та туризму.

Природа Оржицького краю надзвичайно багата. Чудовий ландшафт, чисті водойми, прекрасні краєвиди, околиці, вкриті лісами, заплави, луки, наявність великої кількості лікарських рослин справляють незабутні враження.

Оржиччина – аграрний район, розташований у західній частині області, за багатьма показниками належить до провідних районів у агропромисловому комплексі Полтавщини.

Район надзвичайно багатий флорою і фауною, багатий унікальними природними ділянками – заповідними територіями. Загалом на території району нараховується 6 гідрологічних заказників, з яких: 2 – загальнодержавного значення, 1 – ландшафтний заказник, 1 – лісовий заказник, 2 пам’ятки природи, 4 заповідних урочища.

В районі створений єдиний в області Тарасівський ентомологічний заказник місцевого значення, де на площі 3 га охороняються дикі бджоли, джмелі та інші комахи.

Пам’яткою садово-паркового мистецтва є Зарізький дендропарк, заснований у 1959 році.

Тут на площі 7 гектарів близько 130 дерев і кущів різних видів і форм: акації, дуби, каштани, липи, бузок п’яти сортів, тополі, плакучі верби, горіх волоський, горіх маньчжурський (далекосхідний), сосни, кремлівська ялина, туя колосовидна, ялівець, шовковиця, клени тощо. У центрі парку висаджено тіньовий годинник з кремезних дубів, що тінню показує час. Велика кількість різноманітних скульптур доповнюють художньо-мистецький комплекс дендропарку.

В районі знаходиться 2 гідрологічних заказники загальнодержавного значення: Великоселецький, площею 1000 га, і Плехівський, площею 500 га. У заказниках є мальовничі озера-стариці, цілий лабіринт плавневих проток, острівці, на яких гніздиться численне птаство, невеликі болотні озерця (криниці), багато з яких і в засушливі роки не висихають.

На території району знаходиться лісовий заказник місцевого значення Половець площею 35,9 га. Невеликий природний і лісовий масив з різноманітною флорою та фауною.

Неосяжні мисливські угіддя та водні плеса Оржиччини надзвичайно багаті на представників фауни: диких тварин, водоплавної птиці, риби.

Загальна площа мисливських угідь – 71,053 тис. га. З них 52 тис. – водоболотні, 2 768 – лісові.

В лісових масивах і полях є лось, кабан, лисиця червона, єнотовидна собака, різновиди «червонокнижних» тварин: борсук, видра, куниця лісова й куниця кам’яна, тхір лісовий.

Серед водоплавної дичини переважають: качка, лиска, широконіска, чирок-свистунок і чирок-тріскунок. Великі водойми населяє, занесений в Червону книгу, білий лебідь.

Степова частина району багата на сіру куріпку, перепела, диких голубів (горлиця звичайна, «червонокнижний» голуб-синяк).

Щедрі на рибу широкі ставки району й повноводні ріки. На глибинах водиться сом, щука, окунь, судак, рідкісний червоний карась, короп, лин, плітка тощо.

Кожен відпочиваючий може спробувати свою рибальську вдачу або захоплююче полювання в період мисливського сезону. Досвідчені єгері допоможуть добути бажаний трофей і відповідно його обробити.

Оржиччина багата історичними, археологічними і природничими пам’ятками, зберігає сліди первісної людини, скіфів, сарматів, слов’янських племен. Про це свідчать знаряддя праці, поховання – кургани, древні вали Київської Русі.

Одне з унікальних місць району – Тарасівський кар’єр цегельного заводу, в якому час від часу знаходять речі сивої давнини: бронзові сокири, кістяк мамонта і кремінне знаряддя праці.

Курган «Залізна баба», який знаходиться під опікою Товариства охорони пам’яток історії та культури України. Вчені припускають, що пагорб слугував старослов’янським жертовником X-XIII ст. Розкопок археологічної пам’ятки не проводилось. Вчений-історик В.Г. Ляскоронський описав його зовнішній вигляд і висловив припущення, що тут містилось велике святилище-жертовник скіфського часу десь у ІІ-ІІІ ст. до н.е.. Але зараз учені схиляються до думки, що насипали ці велетенські вали не скіфи, а праслов’яни, які виконували свої релігійні обряди.

Слов’янське поселення у с. Тарасівці, на березі Сули (городище Горошин). Давньоруське місто, вперше згадане в 1096 році. Відоме до середини ХШ ст. Воно виступало, як форпост Київської Русі, що входило у посульську оборонну лінію проти кочівників. Засноване було в Х ст. за князівства Володимира Святославовича. Городище розташоване на високому березі Сули. Оточене валами. Тут неодноразово проводились розкопки. Знайдені уламки гончарного посуду, точильні бруски, залізні ножі, уламки амфори, досліджені залишки глинобитної печі ХП-ХШ ст.

Колекції знахідок зберігаються в Ермітажі, Інституті археології АН України та Лубенському краєзнавчому музеї.

Чутівське городище, свідок сивої давнини, до наших днів зберіг всі ознаки стародавньої слов’янської фортеці-селища. Над заплавою Сули височить гора – виступ Змієвого Валу, що вдається у річкову долину. Схили гори стрімко обриваються до заплави. На цій горі і розташували наші предки своє городище. З півночі укріплення захищав глибокий яр, з півдня і заходу воно було оточене ровом і оборонними валами.

В наш час схили валів і ровів обвалились, заросли деревами і чагарниками, але все ж залишаються добре помітними. У центрі самого городища видніється западина, яка, ймовірно, утворилась на місці колодязя. У посульських городищах такі колодязі служили не лише джерелом води для захисників під час облоги, а й були початком підземного ходу, що сполучав фортецю з річковою заплавою. Таким чином, оборонці городища мали можливість у крайньому випадку вислизнути з оточеної фортеці і сховатися у безмежних заростях очеретів сулинських боліт.

Городище Лукомль (Лукім’я). Вперше воно згадується в Іпатіївському літопису за 1178 р. під назвою Лукомль. Його північна частина забудована, на ній розташований адміністративно-культурний центр села. Городище неодноразово обстежувалося. Про нього згадує великий український поет Т.Г. Шевченко, який робив замальовки його в середині ХІХ ст. Лукомльське поселення мало велике оборонне значення. З трьох боків оточене глибокими ярами та крутими берегами Сули, з четвертого споруджено земляний вал. На найвищій горі стояла фортеця, яка складалася з двох укріплень, оточених валами. Від фортеці до Сули був прокладений підземний хід.

Лукім’я пізніше стало сотенним містечком Лубенського козацького полку.

З сивої давнини в Україні традиційно шануються народні звичаї та традиції, але, безперечно, найбільшу цінність має українська пісня: національне надбання нашого народу, джерело неповторності та багатства рідної мови, традицій, історичного та культурного минулого.

В ній відображено історично-культурний вимір, в якому розкривається глибина змісту, неперевершеність поетичного і музичного талантів, що є неоціненним джерелом духовності українського народу.

На даний час на Оржиччині працює багато самодіяльних народних колективів та фольклорних ансамблів, учасниками яких є істинні цінителі народного пісенного мистецтва.

Щороку в районі проводиться фестиваль української пісні та аматорського мистецтва, в якому беруть участь художні колективи з усіх територіальних громад району. Район залишається й понині одним із провідних у пісенному розмаїтті уснопоетичної творчості Полтавщини.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Назва

Адреса

Телефон

Оржицька районна державна адміністрація

смт Оржиця, вул. Леніна, 24

(05357) 9-11-44

Оржицька районна рада

смт Оржиця, вул. Леніна, 24

(05357) 9-12-78

Відділ культури та туризму Оржицької РДА

смт Оржиця, вул. Леніна, 22

(05357) 9-13-30

Центральна районна лікарня

смт Оржиця, вул. Леніна, 3

(05357) 9-15-72

Автостанція «Оржиця»

смт Оржиця, вул. Леніна, 12

(05357) 9-13-05

МУЗЕЇ ТА ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Оржицький історичний музей

смт Оржиця, вул. Леніна, 38

(05357) 9-13-84

2.

Парк слави та меморіальний комплекс

смт Оржиця

 

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Кафе «Свiтанок»

смт Оржиця, вул. 70-річчя Жовтня

(05357) 9-25-44

2.

Кафе «Каштан»

смт Оржиця, вул. Леніна, 67

(05357) 9-12-71

 

Наверх ↑