Полтавщина туристична

Версія для друкуВерсія для друку

ПОЛТАВЩИНА ТУРИСТИЧНА

Полтавська область – індустріально-аграрний регіон України, розташований на лівому березі Дніпра, за більшістю показників належить до провідних регіонів України. Територія – 28,748 тис. км2, що становить 4,76 % від території України.

Полтавщина займає сьоме місце в Україні, перевищуючи території більш ніж 50 держав світу, і межує на півночі з Чернігівською і Сумською, на сході – з Харківською, на півдні – з Дніпропетровською і Кіровоградською, на заході – з Київською і Черкаською областями.

Відстань від м. Полтави до м. Києва залізницею – 330 км, автошляхом – 343 км (М 03, Е 40).

У складі області – 25 районів, 5 міст обласного значення, 10 – районного, 21 селище, 467 сільрад, всього 1 807 населених пунктів.

Чисельність населення області станом на 1 червня 2014 року – 1 453,4 тис. чол., або 3,2 % від населення України, у тому числі сільського – 600,3 тис. чол., міського – 853,1 тис. чол. За кількістю населення Полтавщина займає 11-е місце серед областей України.

Полтавський край – один із наймальовничіших регіонів держави, багатий на родючі чорноземи, значні поклади газу та нафти, залізної руди та інші корисні копалини. Але наш найголовніший скарб – люди.

Не існує жодної галузі науки, культури і мистецтва, яка б не була збагачена мудрістю і талантом наших земляків. Полтавський край – унікальна скарбниця національної духовності й культури. Витоки української літературної мови, класичної літератури, театру, образотворчого мистецтва беруть початок на благословенній Полтавській землі. Не випадково Полтавщину називають духовним серцем України.

Полтавці шанобливо зберігають давні традиції національного гончарства, народних промислів, малярства. Із цього вічного коріння продовжує живитися дерево нації, отримуючи нові творчі імпульси.

Знана Полтавщина і як потужний промисловий регіон держави з розвинутою нафтогазовидобувною, нафтопереробною, машинобудівною, хімічною, гірничорудною, автомобільною, текстильною промисловістю.

Сучасна продукція полтавських товаровиробників має попит далеко за межами краю. Інвестиційна привабливість області відкриває нові перспективи співробітництва із зарубіжними країнами на засадах партнерства та взаємовигідних торговельних стосунків.

Споконвіку на полтавських родючих чорноземах вирощувався хліб, і любов до хліборобської праці передавалася із покоління в покоління. Аграрії області гідно продовжують ці традиції, застосовуючи новітні технології вирощування та переробки сільгосппродукції та впроваджуючи екологічний стандарт України.

Неповторна самобутність і краса Полтавського краю, його багата історична спадщина, чисте повітря і цілюща вода обумовлюють важливе значення Полтавщини як екологічно чистої зони відпочинку та туризму.

Справжньою перлиною мережі санаторно-оздоровчих закладів області є курорт міста Миргорода, на який приїжджають відпочити та оздоровитися мешканці з усіх регіонів України та з багатьох країн світу.

Гостинно запрошуємо на Полтавщину для ділового співробітництва, пізнання традицій та звичаїв нашого краю. Полтавська земля і сьогодні багата на талановитих, працелюбних людей, чиїми зусиллями оновлюється незалежна держава, а рідний край сповнюється величністю і впевненістю у світлому сьогоденні і щасливому майбутті поколінь нової незалежної України.

Археологи стверджують, що людина на території сучасної Полтавської області стала жити за 20 тисяч років до нашої ери.

Вперше найдавніша пам’ятка цієї доби – Гінцівська пізньопалеолітична стоянка була виявлена в Посуллі, а згодом – і в інших регіонах Полтавщини.

Природа краю була надзвичайно багатою з давніх-давен. Після того як зійшов льодовик, що прикрив майже всю територію Полтавщини, на його місці виросли могутні ліси, які сягали правого берега Ворскли.

Різноманіття ландшафтів рослинного і тваринного світу Полтавської області обумовлене, насамперед, природними факторами – історичними, кліматичними, геоморфологічними. В останні ж роки одними з провідних є антропогенні фактори, які пов’язують як із характером, тривалістю, так і з інтенсивністю господарської діяльності людини.

Територія Полтавщини розташована в межах Дніпрово-Донецької западини, якій у сучасному рельєфі відповідає Придніпровська низовина, представлена на півдні Придніпровською терасою, а в центральній та північній частинах – Полтавською рівниною. Характерна особливість Дніпрово-Донецької западини – наявність тектонічних порушень, які ускладнені соляно-купольськими структурами.

Сучасний рельєф Полтавщини рівнинно-хвилястий і являє собою некруто-похилу до Дніпра рівнину,  розчленовану долинами річок Сули, Псла, Ворскли, Орелі та їх притоків на вододільні плато. Формування рельєфу відбувалося внаслідок діяльності льодовикових вод та ерозійно-акумулятивних процесів у долині Дніпра та його притоків. Тому плато та тераси перетинають не тільки долини сучасних річок, а й численні древні прохідні долини і балки, які, в свою чергу, обумовлюють у різних частинах регіону почленований характер рельєфу.

Полтавщина розташована на межі степової і лісостепової фізико-географічних зон, що зумовило багатство і різноманітність рослинного світу.

Ліси трапляються переважно на терасах річкових долин. Їх поширенню, крім антропогенного впливу, заважає засолення ґрунтів, яке є характерним для нашого регіону. Ліси ж є однією із найважливіших складових природного багатства області та її природно-ресурсного потенціалу. Лісовий фонд зараз складає 27 309 тис. га, а динаміка його зміни має стабільні тенденції щодо зростання. Зараз Полтавщина займає 14-те місце в Україні.

Середній вік лісів в області 35-40 років. Згідно з класифікацією, ліси Полтавщини відносяться до лісів І групи як такі, що мають природоохоронне та рекреаційне значення з особливим режимом ведення лісового господарства, при якому проводиться лише рубка догляду, санітарні та вибіркові лісовідновні рубки.

Ліси Полтавщини характеризуються середньою продуктивністю. Середній запас деревини становить 143 м2/га.

Степова рослинність займає схили балок і річкових долин, нерозорані кургани, подекуди – смуги на межах агроценозів. Лучні степи області характеризуються найбільшою флористичною різноманітністю, незважаючи на найменші площі, зайняті їх ценозами.

Флора Полтавщини нараховує зараз 1 500 видів квіткових рослин, голонасінних – 3 види (в природних умовах), папоротеподібних – 16, хвощів – 9, плаунів – 3, мохів – 159, лишайників – 161 вид.

Вагомим показником сучасної флори і фауни є кількість рідкісних видів і угрупувань, які потребують охорони. У флорі вищих судинних рослин Полтавщини виявлено 169 рідкісних видів, у тому числі: 7 – занесених до Червоного Європейського списку, 48 – до Червоної книги України, 137 – регіонально-рідкісних, що мають обмежене поширення по Полтавській області, 52 – потребують регіональної охорони.

Полтавщина є одним з регіонів України з великим різноманіттям тваринного світу, який заслуговує на серйозне ставлення до нього.

За мисливськими господарствами області закріплено 2 356,49 тис. га мисливських угідь, або 82 % від території області. Кількість основних видів мисливської фауни в останні роки достатньо стабільна.

Фауністичний список Полтавської області представлений: 66-ма видами ссавців; 307-ма видами птахів, з яких 150 видів постійно гніздяться; 10-ма видами земноводних та 11-ма видами плазунів; 38-ма видами риб та великою різноманітністю комах. Серед загальної кількості видів найбільш вразливими є степові зооценози, з них більше половини (53,6 %) потребують особливої охорони.

В Полтавській області 384 територій та об’єктів природо-заповідного фонду, у тому числі – 29 державного значення, 2 національні природні парки – Пирятинський та Нижньосулинський, Диканський регіональний ландшафтний парк, Національний природний парк “Нижньоворсклянський”, Регіональний ландшафтний парк “Кременчуцькі плавні”.

Регіон розташований в лісостеповій і степовій фізико-географічних зонах.  Лісами зайнято 7,4 % території; ґрунти – переважно чорнозем. Клімат області помірно-континентальний. Середньорічна кількість опадів – близько 500 міліметрів.

Культура області цікава та багатогранна. На Полтавщині на початку XVIII століття був створений літопис Самійла Величка, що став основним джерелом вивчення історії козацтва в Україні. Видатною пам’яткою культури того часу залишається літопис ще одного нашого земляка Григорія Грабянки, що мав великий вплив на самоусвідомлення українців – автор показував український народ як рівний серед інших народів, високо цінував його історію та волелюбні прагнення.

Полтавська прадавня земля вигойдала у своїй материнській колисці сотні славетних синів та доньок, котрі впродовж віків наповнювали скарбницю національної і світової культури, науки. Ми досі захоплюємося творами легендарної Марусі Чурай – пам’ятник українській пісні в її образі віднедавна постав біля Полтавського академічного музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя. Із селища Чорнухи, босоніж пішов у світ мандрівний філософ, просвітитель, поет, педагог, музикант Григорій Сковорода. Народилися Наталка Полтавка і Енеїда Івана Котляревського, поклавши початок новій українській літературі. У нашому краї могутньо зазвучала українська класична музика видатного композитора Миколи Лисенка. Полтавщина стала батьківщиною для декабриста Сергія Муравйова-Апостола. Тут народилися незламні патріоти України Симон Петлюра і патріарх Мстислав, вчений-винахідник, творець ракетної техніки і теорії міжпланетних польотів Юрій Кондратюк. Вона виколисала Панаса Мирного і Євгена Гребінку, Леоніда Глібова й Опанаса Сластьона, Миколу Ярошенка, Марію Башкирцеву. Катерину Білокур, Івана Багряного, Василя Барку, Дмитра Нитченка, Григорія та Григора Тютюнників, Олеся Гончара, Павла Загребельного, Василя Симоненка, Олександра Білаша, Платона і Георгія Майбород, Бориса Олійника, Олександру Селюченко, Надію Бабенко, Раїсу Кириченко, Дмитра Луценка, Миколу Шопшу…

З Полтавською землею пов’язані життя і творчість багатьох видатних письменників та діячів науки й культури – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Олександра Пушкіна, Ольги Кобилянської, Миколи Зерова, Антона Чехова, Володимира Короленка, Івана Буніна, Михайла Зощенка, Олександра Довженка, Івана Козловського, Василя Кричевського, Давида Гурамішвілі, Григорія та Івана М’ясоєдових, Шолом Алейхема…

Область має значний культурний потенціал, який представлено 800-ма бібліотеками, 815-ма клубними закладами, 44-ма школами естетичного виховання, 7-ма кінотеатрами, двома театрами та філармонією.

У 34 державних музеях і заповідниках зберігається понад 496 тис. пам’яток Музейного фонду України. В області працюють 114 музеїв, створених у складі підприємств, організацій, установ і навчальних закладів області, у яких нараховується 68,8 тис. експонатів.

Наверх ↑