Решетилівський район

Версія для друкуВерсія для друку

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОН

 Решетилівський район створений навесні 1923 року, в сучасних межах існує з 1966 року. Знаходиться в центральній частині області. Площа району – 1 009,8 км2 (3,5 % від території області, 14 місце серед районів області).

 Населення району – 26,9 тис. чол. Територією району проходять залізниця і автомагістраль «Київ–Харків». Районний центр – смт Решетилівка. До складу району входять Решетилівська селищна рада і 18 сільських рад, які об’єднують 80 населених пунктів.

 Відстань до: м. Києва – 301 км; до м. Полтави – 40 км; до смт Велика Багачка – 42 км.

 Район межує з Кобеляцьким, Полтавським, Козельщинським, Великобагачанським, Новосанжарським, Глобинським, Шишацьким та Диканським районами Полтавщини.

 Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні. Середньорічні температури: літня +19,1°С, зимова –6,2°С. Середньорічна сума опадів 219,5 мм.

 Основу рельєфу становлять плоскі степові вододіли, розділені широкими і глибокими долинами. Ґрунти району різноманітні за своїм походженням і родючістю. Більшу частину території становлять чорноземи типові мало гумусні і їх змиті різновидності. Механічний склад їх – легко- і середньосуглинкові. Вміст гумусу – 4,2-4,4 %. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної. Крім того, територію району складають опідзолені ґрунти і їх змиті різновидності, лучно-чорноземні і лучні в різній мірі солонцюваті ґрунти.

 По території району протікає 4 річки. Найбільші: – р. Псел довжиною 14 км; – Говтва (з двома притоками: Говтва Вільхова та Говтва Грузька) довжиною 63 км. В районі налічується 33 ставки. Також зареєстровано 10 заказників загальною площею 1 465 га, одне заповідне урочище «Кут» у с. Сухорабівка площею 38,1 га та 4 пам’ятники природи загальною площею 1,1 га.

Смт Решетилівка

 Містечко розташоване на правому березі річки Говтви (ліва притока р. Псел), при впадінні річок Вільхової і Грузької Говтви. Назва річки, вірогідно, індоєвропейського походження і означає «болотна річка».

 Засновником поселення і його першим володарем вважається козак на прізвисько Решетило. Населений пункт містить карта відомого французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, надрукованій в Гданську у 1648 р. В ті часи Решетилівка належала коронному гетьману Ст. Конєцпольському. В часи Гетьманщини це сотенне містечко Полтавського полку, з кінця 60-х до початку 70-х років XVII ст. – володіння українських гетьманів П. Дорошенка, а потім Д. Многогрішного.

 В роки Північної війни (1700-1721 рр.), в березні 1709 року, в містечку перебувала армія шведського короля Карла ХІІ. Вже після Полтавської битви (27 червня 1709 року), в липні 1709 року, Решетилівка стає головною базою розміщення військ Петра І. 17 липня цар підписує так звані «Решетилівські статті», подані гетьманом І. Скоропадським, які після внесок Петра І ще більше обмежували залишки політичної автономії Гетьманщини.

 З 1729 року містечком володіє полтавський полковник В. Кочубей – син Василя Леонтійовича, страченого за наказом І. Мазепи влітку 1708 року (один із героїв пушкінської поеми «Полтава»). 1786 року імператриця Катерина ІІ своїм указом дарує Решетилівку дійсному статському раднику В. Попову. Далеко поза межами містечка славився решетилівський парк. Раз на тиждень його господар дозволяв усім бажаючим відвідувати парк, танцювати, кататись на човнах по штучних каналах і навіть пригощатись усілякими ласощами. Окрім диво-парку, відставний вельможа стає відомим як засновник чи не найбільшої книгозбірні в регіоні. На жаль, нащадки поміщика в 60-х роках ХІХ століття батьківську бібліотеку розпродали. Рідкісні видання та рукописи потрапили як у приватні збірки, так і в публічні книжкові фонди, зокрема: до бібліотек Київського університету ім. Св. Володимира, Одеського товариства істориків, Імператорської Публічної бібліотеки С.-Петербурга.

 Впродовж ХVІІІ століття в Решетилівці і навколишніх селах активно розвивається вівчарство. З кінця ХІХ століття – містечко стає «килимарською столицею» Лівобережжя, вироби з якої були відомі і у Польщі, і в Сілезії та навіть у Вірменії. 1861 року поміщиця О. Хряпунова організувала першу ткацьку майстерню по виготовленню килимів виробничим способом. На базі майстерні у 1921 році утворилась артіль (з 1926 року носила ім’я Клари Цеткін). Вироби Решетилівської килимно-ткацької фабрики радянських часів прикрашають експозиції багатьох музеїв України і Європи. Гобелен «Древо життя» майстрині Н. Бабенко виставлений в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку.

 Родом з Решетилівки мати І. Котляревського – П. Жуковська. Влітку 1845 року містечко відвідує Т.Г. Шевченко, він писатиме: «В Решетиловке церков с десять, я думаю, будет, и живут все козаки» (повість «Близнецы»). На думку шевченкознавців, великий український письменник міг зупинитись в маєтку родини Попових. Як художник київської Археографічної комісії Кобзар виконує малюнки міста під назвою «У Решетилівці». Свої спогади про перебування в містечку він наводить в російськомовній повісті «Близнецы». Неподалік Піщаного в селищі Плоске народився український письменник-гуморист О. Ковінька.

 Облаштовуються на початку 60-х років XX століття, набуваючи цивілізованішого вигляду, села району, а особливо – Решетилівка. Наприклад , у 1963 р. по ряду вулиць у райцентрі була прокладена бруківка, по центру селища – тротуари. Висаджується багато дерев. Цього року будується нове приміщення фабрики ім. К. Цеткін, чимало житлових будинків. Інтенсивно починають розвиватися у перші післявоєнні роки Решетилівський маслозавод та промартіль «Металіст». Плідно працюють в цей час колективи промкомбінату і харчокомбінату.

 12 липня 1980 року Решетилівщина побачила Олімпійський вогонь, який несли почергово кращі спортсмени району.

 80-ті роки ХХ століття увійшли в історію району як період великого будівництва, очоленого керівником району І.Г. Боровенським. Вся внутрішньорайонна політика тоді була націлена на те, щоб шляхом відродження сіл і наповнення їх благами цивілізації закріпити в них трудові ресурси, особливо молодь. За рахунок соціальної перебудови населених пунктів малося на меті докорінно поліпшити і економічний стан господарств, усього народногосподарського комплексу району.

 9 травня 1985 року в Решетилівці відкрито величний меморіал Слави, присвячений 40-річчю Перемоги. Його звели методом народної будови за 40 днів.

 Помітними віхами стало будівництво СПТУ № 52 господарським способом за 100 днів, міжгосподарського цегельного заводу, нової серії шкільних і дошкільних закладів, дев’ятиповерхівок у райцентрі і т.д.

 Аналогів таких масштабних перетворень в одному, окремо взятому районі, в ті роки в Україні практично не було. На фундаменті соціальних перетворень район піднімався й економічно, виходив у передові в області.

 Решетилівський район називався кращим в області, його досвід був схвалений на республіканському рівні. Делегації з усієї України та з-за її меж їхали на Решетилівщину дивитися на результати соціальної перебудови та їх віддачу.

 На території Решетилівського району знаходиться 367 об’єктів історико-культурної спадщини та природоохоронних об’єктів, у тому числі: – 255 пам’яток археології, 101 – історії, 1 – архітектури та 10 природоохоронних об’єктів.

 Решетилівський район є перспективним для розвитку різних типів туризму: оздоровчий (санаторій, турбази), кваліфікований, з активним способом пересування (кінний, водний, велосипедний, культурно-пізнавальний та культурно-етнографічний).

 Сьогодні для гостей пропонуються туристично-екскурсійні об’єкти:

- Решетилівська майстерня художніх промислів;

- Решетилівський художній професійний ліцей, який має музей виробів художніх промислів, творчі майстерні;

- Художня галерея відділу культури і туризму;

- Районний народний краєзнавчий музей (проводяться роботи з реорганізації в Решетилівський народний музей ткацтва і вишивки);

- Сухорабівський санаторій «Світанок» на березі річки Псел;

- Зона відпочинку з готелем на березі річки Говтва, на місці маєтку радника цариці Катерини ІІ Попова.

 На території району поблизу села Михнівка розташований заказник державного значення «Михнівський». До заповідних територій району відносять також ландшафтні заказники: «Кузьменки», «Гарячківський ліс», «Щербаки», заповідне урочище «Кут», ботанічний заказник «Новодиканський», ботанічні пам’ятки «Дуби понад 100 років».

 Нещодавно створена Майстерня художніх промислів, де виготовляють унікальні килими – гобелени ручної роботи, знамениті полтавські – решетилівські рушники, національні жіночі й чоловічі сорочки з витонченою ручною вишивкою (оригінальна вишивка «білим по білому»), плахти, скатертини, покривала, доріжки, серветки та інші речі, які роблять наш дім і побут більш привабливим. Обладнано мистецьку світлицю, де всі бажаючі можуть побачити Решетилівські художні вироби.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Назва

Адреса

Телефон

Решетилівська районна державна адміністрація

смт Решетилівка, вул. Леніна, 17

(05363) 2-13-42

Решетилівська районна рада

смт Решетилівка, вул. Леніна, 17

(05363) 2-18-83

Відділ культури, туризму та архівної справи Решетилівської РДА

смт Решетилівка, вул. Леніна, 9

(05363) 2-15-46

Центральна районна лікарня

смт Решетилівка, вул. Крупської, 76

(05363) 2-15-04

Автостанція «Решетилівка-1»

смт Решетилівка, вул. Шевченка, 9

(05363) 2-11-35

Автостанція "Решетилівка-2"

смт Решетилівка, 305-й км автодороги "Київ-Харків" 

(05363) 2-12-74

Залізнична станція

с. Жовтневе, вул. Привокзальна, 3

(05363) 9-54-78

МУЗЕЇ ТА ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Решетилівський районний народний краєзнавчий музей; Решетилівський музей ткацтва і вишивки;

Центр культури і дозвілля «Оберіг»

смт Решетилівка, вул. Леніна, 19

 

2.

Майстерня художніх промислів та етно-музей

смт Решетилівка, вул. Шевченка, 3-Б

(05363) 2-63-90

3.

Решетилівський художній професійний ліцей, музей виробів художніх промислів

смт Решетилівка, вул. Леніна, 61

(05363) 2-19-56

ГОТЕЛІ ТА ЗАКЛАДИ РОЗМІЩЕННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Готель «Сита хата»

смт Решетилівка, с. Хоружий

(098) 057 19 55

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Ресторан «Сита хата»

смт Решетилівка, с. Хоружий

(098) 057 19 55

2.

Кафе «Ні пуху, ні пера»

смт Решетилівка, вул. Фрунзе, 98б

(05363) 2-18-57

3.

Кафе «Решетилівські галушки»

смт Решетилівка, вул. Фрунзе, 100

 

4.

Кафе «Флінт»

смт Решетилівка, вул. Леніна, 12

(05363) 2-65-43

5.

Кафе «777»

смт Решетилівка, вул. Великотирнівська, 52

(05363) 2-61-03

6.

Кафе «Едельвейс»

смт Решетилівка, вул. Великотирнівська, 4

(05363) 2-10-34

КУЛЬТОВІ СПОРУДИ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Свято-Вознесенська церква

с. Плоске

(05363) 9-86-42

 

Наверх ↑