Великобагачанський район

Версія для друкуВерсія для друку

 

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОН

 Великобагачанський район утворений у 1966 році. Площа району – 1,01 тис. кв. км., що становить 3,5 % території області і займає по площі дванадцяте місце серед районів Полтавщини. Населення – близько 27 тис. чол., пересічна густота – 29 осіб на квадратний кілометр.

 У районі 16 сільських і 2 селищних ради, що об’єднують 74 населених пункти.

 Відстань до найближчої залізничної станції «Яреськи» – 13 кілометрів.

 До м. Києва – 276 км, до м. Полтави – 82 км, до м. Хоролу – 46 км, до смт Решетилівки – 42 км.

 Межує з Глобинським, Миргородським, Решетилівським, Хорольським та Шишацьким районами.

 Територією району проходять на півночі залізниця «Київ – Харків», на півдні автомагістраль «Київ – Харків». Районний центр – смт Велика Багачка. Географічні координати селища: 49 градусів 45 хвилин північної широти і 33 градуси 45 хвилин східної довготи (знаходиться північніше автотраси Е-40 на відстані 17 км).

 Національний склад населення однорідний, українців близько 90 %.

 Район існував з 1925 року, налічував 10 сільських рад. З грудня 1962 по грудень 1966 років район був розформований і його територія входила до складу Решетилівського, Миргородського та Хорольського районів. У сучасних межах район відновлено у грудні 1966 року.

 Район розташовано у центральній частині Полтавської області в зоні лісостепу.

 Клімат помірно-континентальний, з помірно холодною зимою та помірно теплим літом. Формується під впливом атлантичних, арктичних та східних континентальних повітряних мас. Середня температура січня від -5,5 оС до -7,6 оС, липня – від +20 оС до +21,7 оС. Максимальна температура становить +37 оС, мінімальна – -29 оС, опадів – близько 200 мм на рік.

 Ґрунтовий покрив території району обумовлений помірним континентальним кліматом, лісовою та степовою рослинністю. Найбільш поширені чорноземи. Вони займають майже дві третини території району, 12 % території району займають ліси разом з чагарниками (соснові ліси, у заплавах – ліси з дуба і ялини, між ними трапляються липа, граб, клен гостролистий, береза).

 В лісах району водяться лосі, олені плямисті, козулі, вовки, лисиці, дикі свині, їжаки, борсуки, єнотовидні собаки, куниці та інші.

 Є джерела мінеральної води (Велика Багачка).

 Територією району (39 км) протікає річка Псьол (має чотири притоки – річки Вовнянку, Багачку, Гнилицю, Ламану), що належить до басейну р. Дніпро та є його лівою притокою, та річка Хорол. Середня глибина річки 1,3 - 2 метри, швидкість течії – 0,5 - 0,65 м/секунду, середня ширина річища – 30 метрів. 69 ставків також живлять р. Псьол.

 Органічний світ Псла представлений водоростями і рибою. Псьол – найбільш рибна річка області. Тут водиться до тридцяти видів риб, 3/4 яких належать до родини коропових.

 Знахідки археологів на території району дають змогу стверджувати, що він був освоєний людиною ще за часів кам’яного віку. Поодинокі знахідки крем’яних виробів та фрагментів ліпного посуду трапляються в межах району на дюнах вздовж берегів Псла.

 З Х століття територія району контролювалася давньоруськими князями. У складі Київської Русі вона належала до Переяславської землі, на короткий час – до Чернігівського та Курського князівств.

 Після татаро-монгольської навали землі по Пслу відійшли до Київського князівства, а з 1363 року – до складу Великого князівства Литовського.

Смт Велика Багачка

 В середині XVII століття французький інженер Боплан видав першу карту України, на якій вже позначено село Богачка. З 1650 року починається писемна історія краю.

 Другим джерелом, яке вказує на існування поселення Богачка, – є матеріали Полтавської єпархії. В ній вказується, що в першій половині XVII століття в Польському володінні по середній течії річок Хорола і Псла була волость чи округ Миргородський. До складу цього округу входив населений пункт Богачка.

 Назва поселення походить від його першого володаря, козака Багача або ж від балто-слов’янського гідроніму у значенні «грузьке місце», «трясовина». Сучасна назва – «Велика Багачка» закріпилась у 1925 році.

 З 1649 року Багачка – сотенне містечко Миргородського полку, а згодом – Полтавського. Взимку 1701 року козаки сотні брали участь у битві під Ерестфером – першої великої перемоги царських військ в ході Північної війни 1700 – 1721 рр. З середини ХVІІІ ст. володарями цих земель стали поміщики Базилевські.

 З кінця ХVІІІ століття населений пункт входить до складу Миргородського повіту Київського намісництва, з 1796 року – Малоросійської губернії, а з 1802 р. – Полтавської.

 В історію селища свою сторінку вписав Федір Данилович Кушнерик (у 2008 році у Великій Багачці встановлено пам’ятник кобзарю біля музичної школи, названої на його честь) – основоположник українського сучасного кобзарства, який зберіг старовинний полтавський спосіб гри, успадкував найкращі традиції кобзарів. Щороку, в останню неділю травня у селищі проходить обласне свято кобзарського мистецтва «Взяв би я бандуру».

 Справжньою окрасою райцентру, історичною пам’яткою державного значення, є дуб, який росте на стадіоні «Колос». Краєзнавці визначили його вік – близько 750 років. Це єдиний свідок заснування Великої Багачки.

 Пам’ятний знак Українському козацтву – камінь-моноліт, з вирізьбленими на ньому загадковими буквами, був привезений козаками Богацької сотні з Січі у 1658 році і встановлений на могилі ста восьмидесятим загиблим козакам, нагадує про славне минуле краю, про що розповідає колекція Великобагачанського народного краєзнавчого музею.

 Активно розвивається в районі туристична інфраструктура – готелі, садиби зеленого туризму, заклади харчування.

 У санаторії «Псьол» проводять ефективне лікування гастритів, жовчно-кам’яної хвороби, радикулітів, остеохондрозів та ще багато видів лікувань з використанням методики східної енергетичної медицини, масаж, джакузі, контрастні мінеральні ванни, лікувальні душі, лікування п’явками та багато іншого. На території санаторію є бювет з цілющою мінеральною водою, аналогічною за своїми властивостями із відомою «Миргородською».

 Розвиток спортивно-оздоровчого туризму передбачає собою відпочинок в кафе «Едем» (змагання зі спортивного туризму, пляжний волейбол, організація екскурсійних подорожей, проведення українських вечорниць).

 Приватна оселя «У Оксани» надає послуги харчування, відпочинок у сауні, прогулянки по лісу, збирання грибів та суниць.

Село Білоцерківка

 За 65 км від Полтави знаходиться стародавнє село, засноване козацькими поселенцями з Правобережжя України кінця ХVІ століття. На початку наступного – володіння роду Вишневецьких, а з кінця ХVІІІ ст. – Базилевських.

 Неподалік села автотраса «Е–40» перетинає Псел. Тут здавна знаходилась переправа через річку. Описуючи подорож до Полтави одного із героїв повісті «Близнецы», Т. Шевченко писав: “...отдыхал под горою у переправы через Псел, что в местечке Белоцерковке”. Немає сумнівів, що цією дорогою і переправою влітку 1845 року скористався і сам Кобзар. Перший фундаментальний міст через річку було зведено наприкінці 80-х років ХІХ століття. Одностайності у поясненні гідроніму «Псел» до цього часу немає. Більшість краєзнавців погоджується, що це слово балто-слов’янського походження, означає «струменіти», «витікати», тобто врешті – «річку». Псел – найбільша ліва притока Дніпра, що протікає в межах області. Загальна довжина водної артерії 717 км. Витоки річки знаходяться побіля села Пристень Курської області Російської Федерації, впадає – до Дніпродзержинського водосховища.

 Вздовж лівого берега Псла на площі понад 200 га розміщено Псільське лісове господарство, керівний центр якого міститься в Білоцерківці.

 Кафе «Фортеця» розташоване в с. Білоцерківка на трасі «Київ - Харків». Внутрішнє облаштування нагадує фортецю козацької доби. Тут готують ексклюзивні козацькі страви часів І.П. Котляревського. Поряд з кафе облаштована конюшня з манежем для тренування верхової їзди.

 В затишному куточку біля Псла побудований стилізований «Козацький стан», до складу якого входить 5 будиночків, що своїм виглядом нагадують козацькі курені.

 Великобагачанський район багатий на об’єкти історико-культурної спадщини. Їх налічується більше сотні. В кожному населеному пункті встановлено пам’ятник чи пам’ятний знак воїнам, полеглим під час Великої Вітчизняної війни. З цікавих історичних об’єктів на території району представлені садиба пана Лук’яновича, що в с. Мар’янське, де у 1845 році на запрошення господаря перебував Т.Г. Шевченко. Саме тут були написані його твори «Сліпий», «Єретик», «Стоїть в селі Суботові». З Великобагачанщиною пов’язали свою діяльність перша в Україні художниця-професіонал Г. Псьол, кінорежисер В. Костенко та багато інших.

 На території району в сел. Устивиця народились український письменник В. Наріжний (1780 – 1825 рр.) і вчений-хірург О. Богаєвський (1848 – 1930 рр.).

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Назва

Адреса

Телефон

Великобагачанська районна державна адміністрація

смт Велика Багачка, вул. Шевченка, 73

(05345) 9-18-61

Великобагачанська районна рада

смт Велика Багачка, вул. Шевченка, 73

(05345) 9-12-52

Відділ культури і архіву Великобагачанської РДА

смт Велика Багачка, вул. Леніна, 1

(05345) 9-15-48

Центральна районна лікарня

смт Велика Багачка, вул. Леніна, 19

(05345) 9-01-41 (05345) 9-11-71

Поліклініка

смт Велика Багачка, вул. Леніна, 19

(05345) 9-14-83 (05345) 9-14-02

Автостанція

смт Велика Багачка, вул. Шевченка, 130

(05345) 9-15-43

Залізнична станція

смт Гоголеве

(05345) 9-54-35

МУЗЕЇ ТА ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Великобагачанський краєзнавчий музей

смт Велика Багачка, вул. Леніна, 15

(05345) 9-10-74

2.

Пам’ятний знак Українському козацтву (камінь-моноліт)

смт Велика Багачка

 

3.

Велет-дуб, якому понад 750 років

смт Велика Багачка

 

4.

Пам’ятник сліпому бандуристові-кобзарю Кушнерику Федору Даниловичу

смт Велика Багачка

 

САНАТОРНО-ОЗДОРОВЧІ ЗАКЛАДИ, БАЗИ ВІДПОЧИНКУ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

ВАТ санаторій «Псьол»

смт Велика Багачка, вул. Жертв Революції, 76

(05345) 9-16-90

ГОТЕЛІ ТА ЗАКЛАДИ РОЗМІЩЕННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Садиба зеленого туризму «Оселя у Оксани»

смт Велика Багачка, вул. Жертв революції, 66

(050) 474 67 89

2.

Приватна оселя

смт Велика Багачка, вул.Титова,40а.

(05345) 9-13-80 (067) 5301115(4).

3.

Агрооселя зеленого туризму

смт Велика Багачка, вул. Чекалових, 33.

(05345) 9-17-35 (066) 905 27 41.

САДИБИ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ

№ п/п

Назва садиби

Адреса

Телефон

Послуги

1.

Приватна оселя «У Оксани»

смт Велика Багачка, вул. Жертв революції, 66

(050) 474 67 89

Проживання у будинку з усіма зручностями, харчування, сауна.

2.

Приватна оселя

смт Велика Багачка, вул. Титова, 40а

(05345) 9-13-80  (067) 530 111 5(4)

Проживання у будинку з усіма зручностями

3.

Агрооселя зеленого туризму

смт Велика Багачка, вул.Чекалових, 33

(05345) 9-17-35 (066) 905 27 41

Проживання у будинку з усіма зручностями

4.

Кафе «Фортеця», відпочинковий комплекс «Козацький стан»

с. Білоцерківка, с. Лугове (280-й км траси «Київ-Харків»)

(05345) 9-43-44 (050) 305 84 74 (095) 682 03 81

Харчування, проживання, відпочинок біля р. Псел, кінні прогулянки.

ЦЕНТРИ АКТИВНОГО ТУРИЗМУ

№ п/п

Назва

Адреса

Телефон

Послуги

1.

Кафе «Едем»

смт Велика Багачка, вул.Жертв революції, 76

(0534) 59-42-08  (050) 134 23 38  (099) 527 64 30

Сплави по річці, рибалка, підводна охота.

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Ресторан «Перлина»

смт Велика Багачка, вул. Шевченка, 92

 

2.

Кафе-бар «Едем»

смт Велика Багачка, вул. Жертв Революції, 76

(05345) 9-24-08

3.

Кафе «Хортиця»

смт Велика Багачка, вул. Шевченка

(05345) 9-13-31

4.

Кафе «Фортеця»

с. Білоцерківка

(05345) 9-43-44

5.

Кафе «Полтавські галушки»

с. Коноплянка

 

6.

Кафе «Україна»

с. Радивонівка

(05345) 9-64-96

7.

Кафе «Бастіон»

с. Устивиця

 

8.

Кафе «Світлана»

с. Чапаєвка

 

ТУРИСТИЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЦЕНТРИ

№ п/п

Назва ТІЦ

Адреса

Контактна

інформація

Функції та

послуги, які надаються

1.

ТІЦ

с. Білоцерківка

(280-й км траси «Київ-Харків»)

(05345) 9-43-44  (050) 305 84 74  (095) 682 03 81

Інформація про наявні заклади розміщення, екскурсії та туристичні подорожі, заклади харчування, поширення рекламно-інформаційної продукції

КУЛЬТОВІ СПОРУДИ

п/п

Назва об’єкту

Адреса

Телефон

1.

Церква Пресвятої Богородиці

смт Велика Багачка

 

 

Наверх ↑