ТУРИСТИЧНА РОЗВІДКА ЯК ЗАСІБ АПРОБАЦІЇ ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУ (туристичний маршрут «Музична Полтавщина»)

Версія для друкуВерсія для друку

ТУРИСТИЧНА РОЗВІДКА ЯК ЗАСІБ АПРОБАЦІЇ
ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУ
(туристичний маршрут «Музична Полтавщина»)

 

   2 березня 2017 року управлінням інфраструктури та туризму Полтавської облдержадміністрації спільно з ГО «Спілка екскурсоводів Полтавщини» проведено туристичну розвідку по екскурсійному маршруту «Музична Полтавщина», у якій брали участь екскурсоводи, краєзнавці, представники музейних закладів, туристичних фірм, засобів масової інформації, громадськість.

   Даний маршрут охоплює Полтаву та Глобинський район області, а розпочинається на Театральній площі обласного центру біля пам’ятника легендарній українській народній співачці та поетесі часів Хмельниччини Марусі Чурай, яка, за переказами, жила в Полтаві. Саме полтавська земля стала колискою для багатьох видатних особистостей, у тому числі – в культурно-музичній сфері. Прославили наш край видатні земляки: композитор Микола Лисенко, бандуристи Остап Вересай та Федір Кушнерик, диригенти Нестор Городовенко і Григорій Китастий, Федір Попадич і Володимир Кабачок, композитори Ісаак Дунаєвський, Платон і Георгій Майбороди, Олександр Білаш, Григорій Чухрай, співаки Андрій Кікоть, Раїса Кириченко та багато інших видатних музикантів.

   Рух за туристичним маршрутом розпочався в бік Кременчука Полтавським районом, де народилися соліст приватних театрів Курдиновський (Соловйов) Віктор Васильович (1868-1937 рр., с. Жуки), диригент, композитор, педагог, автор дитячої опери «Муха-цокотуха» по К. Чуковському Дяченко Микола Вікторович (1900-1979 рр., с. Горбанівка), кобзар Башловка Михайло Федорович (1924-1973 рр., с. Макухівка), музикознавець, співак Тесленко Валерій Григорович (1941 р.н., с. Нижні Млини) та ін.

   Уродженцями Новосанжарського району є український хоровий диригент, педагог і громадський діяч Сидоренко Іван Григорович (1881-1944 рр., смт Нові Санжари), оперні співаки Коваль Григорій Іванович (1901-1971 рр., с. Полузір’я) та Орлов Георгій Никифорович (1900-1961 рр., смт Нові Санжари) й ін., співачка і культурний діяч української австралійської діаспори, Кавалер Золотої медалі Т.Г. Шевченка Габелко (Карюк) Філоніла Василівна (1931 р.н., с. Соколова Балка).

   У Кобеляцькому районі народився бандурист, композитор, керівник Капели бандуристів ім. Т.Г. Шевченка Китастий Григорій Трохимович (1907-1984 рр.), у Кобеляках провів дитинство і юнацькі роки відомий композитор, мистецтвознавець, лауреат Державних премій, професор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, автор опер «Лісова пісня» (1957 р.), «У неділю рано зілля копала» (1963 р.), балетів «Тіні забутих предків» (1959 р.), «Відьма» (за поемою Т. Шевченка, 1967 р.), «Оргія» (1977 р.), симфоній та вокальних хорових творів Віталій Дмитрович Кірейко (1926-2016 рр.).

   Вихідці з Козельщинського району – солістка Московського Великого театру опери та балету (1921-1941 роки) Зорич Стефанія Петрівна, котра народилася у 1893 році в селі Бреусівка, з Кременчуцького:

- знаний американський кінокомпозитор Дмитро Зіновійович Тьомкін (1894-1979 рр., м. Кременчук), котрий у 1937 році за музику до фільму «Аліса в країні чудес» отримав Оскара, у 1940 р. – 4 номінації Оскара і нагороду від військового відомства США, потім протягом ще 10 років отримав 5 Оскарів за музику і пісні до кінофільмів відомих голлівудських режисерів;

- Заслужений артист УРСР (1938 р.), заслужений діяч мистецтв УРСР (1947 р.), автор опер для дітей («Коник-горбунець», «Івасик-Телесик»), музичних комедій («Сорочинський ярмарок», «Роки молодії»), симфонічних та хорових творів, музики до кінофільмів, пісень Ілля Аркадійович Віленський (1896-1973 рр.);

- педагог-експериментатор, композитор, громадський діяч, автор «Збірки п’єс для фортепіано», «Школи гри для фортепіано» та багатьох наукових праць, присвячених техніці гри на музичних інструментах, Сергій Олександрович Шевченко (1898-1985 рр.);

- композитор і диригент, автор музики до спектаклів, дитячих пісень Сидір Аркадійович Аркін (1904-1964 рр.);

- оперні співаки Марія Дулова (Буковська) (1874-1968 рр.), Ілля Богданов (1896-1967 рр.), Марія Валійська (Лебедева) (1896-1983 рр.), Володимир Дідковський (1896-1983 рр.);

- диригент, Народний артист України Олег Рябов (1923-1978 рр.), диригент, Заслужений діяч мистецтв України Омелян Вінницький (1922-1979 рр.), хоровий диригент, Заслужений працівник культури України Федір Остапенко (1931-1996 рр., народився в с. Піщане) та багато інших.

   Далі – Глобинщина, один із найбільших за територією район в Україні, що зі сходу на захід сягнув майже на 100 кілометрів. Саме тут, на прогрітій південним сонцем, теплій родючій землі зійшло прекрасне сузір’я талановитих українських композиторів, піснярів, музикантів.

   Так, маленьке село Гриньки подарувало світові українського композитора-класика Миколу Віталійовича Лисенка. У селі Пелехівщина народилися відомі композитори, Шевченківські лауреати брати Георгій і Платон Майбороди. Уродженцем мальовничого Градизька є славетний пісняр, автор музики до 200 пісень, багатьох інших музичних творів, лауреат Шевченківської премії, Герой України Олександр Білаш. Прославила свою малу батьківщину – село Корещину – улюблена співачка, Народна артистка України, берегиня української пісні Раїса Кириченко.

   На глобинській землі неодноразово бували відомі українські композитори Микола Калачевський і Петро Щуровський. Автор задушевної пісні «Чорнобривці», композитор Володимир Верменич народився в селі Бориси. У селі Фрунзівка (колишнє Троїцьке) жив козак Чайка, дід великого російського композитора П.І. Чайковського. У селі Пузиково народився відомий піаніст XIX століття Дмитро Родзянко (учень Ф. Листа). І перелік музик, що прославили не тільки Глобинщину, а й Україну можна продовжувати.

   Екскурсійний маршрут «Музична Полтавщина» по Глобинському району розпочинається у смт Градизьк, де народився й навчався у школі Олександр Іванович Білаш (1931-2003 рр.), український композитор жанрів класичної та популярної музики, Народний артист СРСР, Герой України, Лауреат Шевченківської премії.

   Привітала на глобинській землі та зустріла учасників туристичної розвідки начальник відділу культури, спорту і туризму райдержадміністрації Гура Людмила Миколаївна. Разом з Градизьким селищним головою Носа Мирославом Юрійовичем учасники заходу поклали квіти до пам’ятника О.І. Білашу, відвідали садибу Білашів, музичну школу ім. О.І. Білаша, відому на весь світ гору Пивиха, а також чудову музейну кімнату Градизької гімназії імені Героя України Олександра Білаша, присвячену життю й творчості видатного земляка.

   У супроводі та за участі Броварківського сільського голови Тиркала Олексія Вікторовича, вшанували пам’ять ще двох видатних земляків, українських композиторів братів Майбородів – Платона Іларіоновича (1918-1989 рр.), народного артиста УРСР (з 1968 року), лауреата Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1962 р.), народного артиста СРСР (з 1979 року) та Георгія Іларіоновича (1913-1992 рр.), Депутата Верховної Ради УРСР 7-9-го скликань, поклавши квіти до могили їх матері Одарки Єлисеївни Майбороди, що у с. Пелихівщина Глобинського району.

   По приїзді в с. Гриньки на батьківщину уродженця Полтавщини, славетного українського композитора, засновника української класичної музики, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912 рр.), учасники поїздки поклали квіти до його пам’ятника, встановленому на центральній вулиці села біля Сільського будинку культури імені М. Лисенка.

   Надалі, за гостинним запрошенням Гриньківського сільського голови Оксанчук Людмили Петрівни, учасники туристичної розвідки прослухали невеличкий концерт лисенківських творів у виконанні місцевого різновікового Зразкового оркестру духових інструментів «Гусарики» під керівництвом Пропоя Валентина Вікторовича. Перебуваючи у духовному піднесенні під впливом почутої музики, гості в супроводі директора музею Донець Любові Василівни відвідали засновану у 1960 році Гриньківську музейну кімнату М.В. Лисенка, де побачили портрет М.В. Лисенка з квартири сина Остапа, прижиттєві видання нот, збірки українських пісень, етнографічний куточок, що відтворює епоху життя й діяльності композитора.

   На завершення подорожі учасники завітали на малу батьківщину берегині української пісні, Героя України, Народної артистки УРСР (1979 р.), кавалера Ордену княгині Ольги (1999 р.) Раїси Панасівни Кириченко (Корж) (1943-2005 рр.), котра народилась у с. Корещина, ходила до Землянківської школи, що в сусідньому селі, та протягом всього життя поверталась до рідної оселі.

   У супроводі методиста Глобинського центру дитячої та юнацької творчості Вікторії Срібної екскурсанти-розвідники відвідали садибу родини Кириченків, могилу співачки, де вона похована за власної волі й бажання, збудовану за підтримки Р.П. Кириченко церкву Пресвятої Богородиці та відремонтовану Землянківську загально-освітню школу І-ІІІ ступенів імені Героя України Раїси Кириченко, що отримала статус середньої за стараннями шанованої землячки.

   Всіх уразила любов і шана місцевих мешканців, особливо дітей, до пам’яті видатної односельчанки. Саме за участі учнів школи на чолі з директором Тетяною Мишковою та викладачами учасники заходу затамувавши подих слухали розповіді про Раїсу Панасівну, її життя в рідній місцині, її любов до рідної землі, її людяність і простоту, записи пісень в її виконанні. Незабутніми залишились в пам’яті присутніх пісні, виконані учнями школи, та танцювально-хореографічні постановки на честь видатної української співачки та на славу рідної України.

   Під час обговорення маршруту з’явилась пропозиція розділити його за територіальним принципом на дві частини. До першої включити м. Кременчук та смт Градизьк Глобинського району, до другої – Гриньки, Корещину, Землянки, що на Глобинщині. Окрім того, маршрут має нагальну потребу поліпшення інфраструктурної складової, а саме – ремонту доріг та встановлення дорожніх вказівників до об’єктів туристичного відвідування.

   Тож, запрошуємо всіх поринути у велич української музики та проїхатися стежками туристичного маршруту «Музична Полтавщина. Озветься в музиці душа!»

Наверх ↑